Науково-практичний коментар до ст. 378 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 378 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 378 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 378. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого
 
1. За наявності в обвинуваченого неповнолітніх дітей, які залишилися без нагляду, непрацездатних батьків, баби, діда, прабаби, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і залишилися без нагляду, суд зобов\’язаний одночасно з ухваленням вироку порушити окремою ухвалою питання перед службою в справах дітей або відповідним органом опіки та піклування, органом соціального захисту населення про необхідність влаштування цих неповнолітніх, непрацездатних або встановлення над ними опіки чи піклування.
2. Якщо в обвинуваченого залишилися без нагляду житло чи інше майно, суд за клопотанням обвинуваченого зобов\’язаний вжити через відповідні органи заходів для їх збереження.
3. Про вжиті згідно з положеннями цієї статті заходи повідомляється обвинувачений.
 
Коментар:
1. Диспозиція ч. 1 коментованої статті визначає дві категорії суб\’єктів, із приводу яких суд постановляє окрему ухвалу: неповнолітні діти, які залишилися без нагляду, та непрацездатні батьки, баба, дід, прабаба, прадід, які потребують матеріальної допомоги і залишилися без нагляду.
Конституція закріплює обов\’язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Дитинство охороняється державою – наголошується в Основному Законі (ст. 51). На рівні Конвенції \”Про права дитини\” від 20.11.1989 р. встановлено, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. Розглядаючи справу, суд з\’ясовує дані про особу обвинуваченого і, зокрема, чи є у нього неповнолітні діти та хто про них піклується. При цьому суд повинен виходити з вимог п. 12 ст. З КПК, в якій зазначається, що неповнолітня особа – малолітня особа, а також дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Відтак за наявності у засудженого до позбавлення волі неповнолітніх дітей, які залишаються без нагляду, суд відповідно до вимог КПК одночасно з постановленням вироку своєю ухвалою порушує перед органом опіки і піклування питання про необхідність улаштування цих неповнолітніх або встановлення над ними опіки чи піклування (п. 29 ППВСУ від 24.10.2003 р. № 7 \”Про практику призначення судами кримінального покарання\”).
 
Слід мати на увазі, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров\’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов\’язки (ст. 55 ЦК). Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (ст. 56 ЦК).
Опіка, піклування встановлюється над дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК (ст. 243 СК). Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування визначається ст. 61 ЦК.
У статті 51 Конституції йдеться про те, що повнолітні діти зобов\’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Відповідно до ст. 266 СК повнолітні внуки та правнуки зобов\’язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу. При винесенні обвинувального вироку з призначенням засудженому покарання у вигляді позбавлення волі суд зобов\’язаний винести окрему ухвалу для вирішення питання перед органом опіки та піклування про забезпечення піклування над вищезазначеними особами.
Згідно з ч. 1 коментованої статті суд у разі виявлення у обвинуваченого непрацездатних батьків, баби, діда, прабаби, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і залишилися без нагляду, зобов\’язаний одночасно з ухваленням вироку порушити окремою ухвалою питання перед відповідним органом опіки та піклування, органом соціального захисту населення про необхідність влаштування цих непрацездатних або встановлення над ними опіки чи піклування.
ЗУ \”Про загальнообов\’язкове державне пенсійне страхування\” визначає, що непрацездатні громадяни – особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв\’язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.
Ухвала суду повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. 372 КПК.
2. Якщо у засудженого до позбавлення волі залишилися без нагляду майно і житло, суд зобов\’язаний вжити через відповідні органи заходів до їх збереження і повідомити про це засудженого (п. 29 ППВСУ від 24.10.2003 р. № 7 \”Про практику призначення судами кримінального покарання\”).
3. Учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов\’язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій (ч. 1 ст. 27 КПК). Таким чином, обвинувачений про вжиті передбачені положеннями частин 1, 2 коментованої статті заходи повідомляється шляхом одержання копії окремої ухвали.