Науково-практичний коментар до ст. 383 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 383 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 383 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 383. Порядок провадження в суді присяжних
1. Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.
2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
3. Усі питання, пов\’язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.
 
Коментар:
1. Стаття 124 Конституції України проголошує право народу безпосередньо брати участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Можливість реалізувати своє конституційне право на участь у правосудді як присяжного виникла у громадян лише з ухваленням нового КПК. Коментована глава вперше за час існування українського кримінального процесу визначила поняття, особливості формування та діяльності суду присяжних, закріпила механізми реалізації громадянами права на участь у суді присяжних.
Існують дві моделі суду присяжних: європейська (континентальна, франко-германська) і класична (англо-американська).
При класичній моделі судом присяжних є обрані представники суспільства, які утворюють відокремлену від професійного судді колегію і приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи – вердикт. За континентальною моделлю присяжні (народні засідателі, шефени) виступають з тими ж правами, що й судді, беруть активну участь у дослідженні доказів, визначають наявність у діях особи всіх елементів складу злочину. Українське законодавство імплементувало європейську (континентальну) модель суду присяжних.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого може здійснюватися судом присяжних (два професійних судді та три присяжних (ч. 3 ст. 31 КПК)).
2. В Україні суд присяжних діє лише в місцевому загальному суді першої інстанції. В інших судах (наприклад, у спеціалізованому) або в апеляційній чи касаційній інстанціях суд присяжних не створюється і не діє.
Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України (ст. 58і ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\”).
 
Саме поняття \”місцева рада\” у чинному законодавстві України не визначено. Однак ЗУ \”Про місцеве самоврядування в Україні\” від 21.05.1997 p. № 280/97-ВР визначено поняття \”представницький орган місцевого самоврядування\” – це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення (абз. 5 ч. 1 ст. 1); районні ради – це органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст (абз. 6 ч. 1 ст. 1). Також у ч. 2 ст. 5 цього Закону передбачено, що у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Таким чином, якщо юрисдикція відповідного суду поширюється лише на місто/ район у місті – необхідно звертатися з поданням до міської ради (у випадку поділу міста на райони, створення районних у місті судів та створення районної у місті ради – до районної у місті ради), якщо на район області – до районної ради.
При цьому територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у кожному конкретному випадку необхідно враховувати адміністративно-територіальні особливості кожної області (наприклад, наявність районних у місті рад та відповідно районних у місті судів, наявність міськрайонних судів тощо).
При цьому відповідно до ст. 58і ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\” для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам ст. 59 цього Закону і дали згоду бути присяжними.
Якщо ж юрисдикція відповідного суду поширюється на територію кількох адміністративно-територіальних одиниць (місто обласного значення, район області тощо), представництво яких здійснюють кілька органів місцевого самоврядування, жоден із яких не представляє інтереси усіх цих територіальних громад (наприклад, представництво інтересів територіальної громади міста обласного значення здійснює лише міська рада, оскільки жителі міста обласного значення не беруть участі у виборах депутатів відповідної районної ради, а територіальних громад сіл, селищ та інших міст цього району – представляє районна рада), то з метою відображення у списку присяжних представників усіх територіальних громад, які знаходяться на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, доцільно звертатися із поданням щодо формування та затвердження списку присяжних до кількох місцевих рад районної ради, міської ради чи декількох міських рад. Відповідно, потрібно визначати рівну кількість присяжних для кожної ради.
Таким чином, для одного суду буде затверджено різними місцевими радами кілька списків присяжних, які в автоматизованій системі документообігу суду доцільно звести в єдиний список.
При визначенні мінімальної кількості присяжних для кожного місцевого загального суду окремо територіальним управлінням Державної судової адміністрації слід враховувати кількість населення, яке проживає на відповідній території, кількість суддів, які працюють у відповідному суді (з можливістю одночасного розгляду декількох проваджень судом присяжних), статистичні дані (передусім динаміку щодо збільшення) про розгляд судами злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.
3. Провадження судом присяжних здійснюється за загальними правилами КПК, за винятком деяких особливостей, які встановлені цим параграфом.
Присяжні під час провадження виступають як судді, і всі питання, пов\’язані з судовим розглядом, судді та присяжні вирішують спільно (наприклад, у дослідженні доказів, голосуванні). Виняток із цього правила становить питання, передбачене ч. З ст. 331 КПК (продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), яке вирішує головуючий.