Науково-практичний коментар до ст. 384 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 384 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 384 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 384. Роз\’яснення права на суд присяжних
 
1. Прокурор, суд зобов\’язані роз\’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз\’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості І правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додасться до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання мас право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
 
Коментар:
1. Обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, повинно бути повідомлено про право на розгляд його кримінального провадження судом присяжних.
Обвинуваченим особа стає після того, як обвинувальний акт щодо неї буде переданий до суду. Виходячи зі змісту цієї статті, видається, що прокурор зобов\’язаний роз\’яснити власне підозрюваному про право на суд присяжних.
Відповідно до ст. 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду (це може бути обвинувальний акт, складений слідчим, який затверджує прокурор, або вів може скласти новий (ст. 291 КПК)) прокурор зобов\’язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику. Оскільки письмове роз\’яснення про право на суд присяжних додається до обвинувального акта і передається до суду, такий обов\’язок прокурор повинен здійснити ще до передання обвинувального акта до суду.
Виходячи із змісту п. З ч. 4 ст. 291 КПК (розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта), прокурору необхідно вручити підозрюваному роз\’яснення про право на суд присяжних одночасно з обвинувальним актом. На роз\’ясненні, яке передається до суду, має бути відмітка про вчинення таких дій.
Знання підозрюваного про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового провадження дозволить йому підготуватися до реалізації такого права і рішення його буде обдуманим та обґрунтованим.
Письмове роз\’яснення прокурора про право особи на розгляд кримінального провадження щодо неї судом присяжних повинно містити такі положення:
1) прізвище, ім\’я, по батькові прокурора, який проводить роз\’яснення;
2) місце, дату і час його виконання;
3) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
4) анкетні відомості підозрюваного, який має таке право;
5) короткий виклад фактичних даних, правову кваліфікацію злочину, з посиланням на норму закону, яка передбачає санкцію у вигляді довічного позбавлення волі;
6) безпосереднє роз\’яснення права підозрюваного на суд присяжних;
7) відмітка особи, що таке право їй роз\’яснено і вона розуміє правові наслідки цього, та її підпис;
8) підпис особи, яка була присутня під час виконання такої дії (наприклад, захисника);
9) підпис прокурора, який виконав таке роз\’яснення.
2. Якщо обвинувачений не виявив бажання реалізувати своє право на суд присяжних, суд під час підготовчого засідання зобов\’язаний роз\’яснити йому право на розгляд кримінального провадження щодо нього таким складом суду. Відмітка про це робиться у журналі судового засідання. Крім цього, таке роз\’яснення фіксується за допомогою звукозаписувального технічного пристрою під час повного фіксування судового засідання (ч. 5 ст. 27 КПК). Якщо обвинувачений не може визначитися з реалізацією такого права, то суд може оголосити перерву для прийняття ним остаточного рішення.
Під час підготовчого засідання обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, може також з власної ініціативи заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.