Науково-практичний коментар до ст. 385 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 385 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 385 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 385. Виклик присяжних
 
1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України \”Про судоустрій і статус суддів.
3. Письмовий виклик мас бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п\’ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов\’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов\’язків, припис про явку, а також обов\’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.
4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов\’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов\’язків зі здійснення правосуддя.
 
Коментар:
1. Для кожного місцевого суду загальної юрисдикції відповідною місцевою радою формується список присяжних. Кількість присяжних у цьому списку залежить від завантаженості суду та статистичної кількості судових розглядів злочинів, за які передбачене покарання у вигляді довічного утримання, і визначається в кожному конкретному випадку територіальним управлінням Державної судової адміністрації України. Особи з цього списку заносяться до автоматизованої системи документообігу суду, за допомогою якої обираються сім громадян для участі в конкретному судовому провадженні.
2. Згідно зі ст. 59 ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\” для внесення особи у список присяжних вона повинна дати свою згоду на це та відповідати таким вимогам: мати громадянство України; досягнути тридцятирічного віку; постійно проживати на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
Поняття \”громадянин України\” визначено в абз. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ \”Про громадянство України\” від 18.01.2001 р. № 2235-ІН, згідно з яким громадянин України – особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Громадянство України підтверджується паспортом громадянина України. Цим же документом особа підтверджує свій вік. Вимога тридцятирічного вікового цензу видається виправданою, оскільки присяжним має бути зріла, морально сформована особа, з достатнім життєвим досвідом, аби мати можливість об\’єктивно та всебічно розглянути обставини злочину і ухвалити справедливе рішення.
Поняття \”місце постійного проживання\” в чинному законодавстві не визначено. Тому необхідно керуватися ЗУ \”Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні\” від 11.12.2003 р. № 1382-ІУ, в якому визначено лише поняття \”місця проживання\”.
 
Так, згідно зі ст. З згаданого Закону місце проживання – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, та яке підлягає обов\’язковій реєстрації, тобто внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Відтак особа може бути включена до списку присяжних за умови, що на день подання заяви про згоду бути присяжним така особа проживає не менше шести місяців з дня реєстрації її місця проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Місце проживання особи також підтверджується паспортом з відміткою про реєстрацію місця проживання.
Не можуть бути включені до списків присяжних громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов\’язків присяжного;
3) які мають не зняту чи не погашену судимість;
4) народні депутати України, члени КМУ, судці, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
5) громадяни, які досягли шістдесяти п\’яти років;
6) особи, які не володіють державною мовою.
Оскільки список присяжних пропонується формувати на підставі єдиного Державного реєстру виборців, який ведеться з метою державного обліку громадян України, що мають право голосу відповідно до ст 70 Конституції України, то необхідності додатково перевіряти особу на предмет її недієздатності немає. За Конституцією України недієздатні права голосу не мають, тому вони не можуть бути включені до реєстру виборців. З метою виявлення і виключення таких осіб із реєстру виборців органи ведення Державного реєстру виборців щомісячно поновлюють інформацію на підставі даних відповідного районного (районного у місті, міського, міськрайонного) суду про виборців, які протягом попереднього місяця були визнані недієздатними (п. 1 ч. 6 ст. 22 ЗУ \”Про Державний реєстр виборців\” від 22.02.2007 р. № 698-У).
Для з\’ясування питання, чи є особа обмежено дієздатною, відповідна рада, яка формує списки присяжних, може звернутися із запитом до органу опіки і піклування за місцем проживання особи.
Відсутність хронічних психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов\’язків присяжного, підтверджується медичними довідками та сертифікатами, виданими у відповідному порядку (див.: \”Порядок проведення обов\’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих\”, затверджений постановою КМУ від 27.09.2000 р. № 1465, Інструкція про проведення обов\’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затверджена наказом МОЗ від 17 січня 2002 р. № 12; Положення про сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, затверджене наказом МОЗ від 28 листопада 1997 р. № 339; Інструкція про профілактичний наркологічний огляд та його обов\’язкові обсяги, затверджена наказом МОЗ від 28 листопада 1997 р. № 339, \”Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов\’язкових профілактичних наркологічних оглядів\”, затверджені наказом МОЗ від 28 листопада 1997 р. № 339).
Відсутність не знятої чи не погашеної судимості підтверджується довідкою про результати спеціальної перевірки відомостей щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення, про застосування до кандидата адміністративного стягнення за корупційні правопорушення, яка видається уповноваженими органами МВС. (Указ Президента України від 25.01.2012 р. № 33/2012 \”Про Порядок організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов\’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування\”, Доручення МВС від 22.06.2012 р. № 9732 \”Про організацію роботи щодо проведення спецперевірок\”.)
Народні депутати України, члени КМУ, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси не можуть бути включені до списку присяжних, оскільки присяжними мають бути люди, які професійно не займаються юриспруденцією і оцінюють обставини у судовому розгляді з позицій життєвого досвіду, емоцій та здорового глузду. Щодо державних службовців, то їхня участь як присяжних може перешкодити виконанню ними їхніх владно-розпорядчих обов\’язків і створити труднощі в роботі відповідних державних органів. Саме тому до числа осіб, яким у зв\’язку з професією заборонено бути присяжним, необхідно включити і посадових осіб місцевого самоврядування. їхні права та обов\’язки багато в чому перекликаються з повноваженнями державних службовців, окремі пільги та гарантії державних службовців поширюються й на посадових осіб місцевого самоврядування (ЗУ \”Про службу в органах місцевого самоврядування\”).
Заборона на участь у суді присяжних не поширюється на тих осіб, які припинили свою професійну діяльність, що унеможливлювала їх участь у здійсненні правосуддя народом. Навіть якщо такі особи працювали суддями чи прокурорами, КПК не встановлює обмежень для включення їх до списку присяжних за умови, що на момент формування списку особи припинили свою професійну діяльність.
Досягнення громадянином шістдесяти п\’яти років підтверджується паспортом або свідоцтвом про народження (див.: \”Положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон\”, затверджене постановою BP України від 26.06.1992 p. № 2503-ХІ1).
Справедливим є обмеження у праві бути присяжним для особи, яка не володіє державною мовою. Не може виконувати обов\’язків присяжного особа, яка не володіє мовою судочинства. Згідно з принципом безпосередності (ст. 257 КПК) внутрішнє переконання особи мас формуватися у результаті безпосереднього сприйняття всього, що відбувається під час судового розпишу.
Факт володіння державною мовою підтверджується особистою заявою про згоду бути присяжним.
3. Виклик особі, яка була визначена автоматизованою системою документообігу зі списку присяжних, скеровується письмово поштою, рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Вручається він присяжному або іншій особі, яка його отримала, для передачі присяжному під розписку, але не пізніше ніж за п\’ять днів до судового засідання. Такий строк встановлюється для того, щоб присяжний мав можливість закінчити свої справи і вчасно приступити до виконання обов\’язків присяжного.
У виклику обов\’язково зазначаються: день, час і місце проведення судового засідання, права та обов\’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, підстави для увільнення їх від виконання обов\’язків, припис про явку та попередження про те, що неявка особи в суд без поважних причин буде розглядатися як прояв неповаги до суду, обов\’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.
Отримання виклику присяжним менше ніж за п\’ять днів до судового засідання і неприбуття у зв\’язку з цим до суду не розглядається як неповага до суду, за яку передбачено покарання ст. 1853 КУпАП.
Повідомлення про причини неявки в суд може бути здійснено будь-яким доступним для присяжного способом, бажано до початку судового засідання. Якщо в особи є підстави для звільнення її від участі в судовому розгляді як присяжного, передбачені ст. 60 ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\”, вона має подати письмову заяву з викладенням усіх обставин, що дають право на звільнення, голові відповідного суду. Голова суду вправі звільнити таких осіб від участі в кримінальному провадженні як присяжних до початку судового провадження.
4. Виклик особи як присяжного до суду є підставою для звільнення її роботодавцем від роботи на час виконання нею обов\’язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду, за яку передбачено покарання у вигляді штрафу (ст. 1853 КУпАП).