Науково-практичний коментар до ст. 386 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Присяжний мас право:

1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2) робити нотатки під час судового засідання;

3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

4) просити головуючого роз\’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

2. Присяжний зобов\’язаний:

1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також па вимогу головуючого подати необхідну Інформацію про себе;

2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;

6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв\’язку з виконанням його обов\’язків.

 

Коментар:

1. Присяжний володіє рядом прав, які дозволяють йому виконувати покладені на нього функції.

На відміну від класичної моделі суду присяжних, присяжний за законодавством України є активним учасником у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні. Так, присяжний бере участь шляхом голосування у вирішенні питань всім складом суду (наприклад, щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися).

Під час дослідження доказів присяжний має право робити різноманітні нотатки, зазначаючи певні відомості, які в подальшому можуть бути ним використані, наприклад, під час прийняття рішення.

Будучи активним учасником у дослідженні доказів, присяжний вправі, з дозволу головуючого (а таким у суді присяжних завжди є професійний суддя), ставити питання для уточнення чи конкретизації незрозумілих йому відомостей будь-яким учасникам, які допитуються.

Присяжними в основному є особи, які не мають юридичних знань, тому для роз\’яснення деяких із них (норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа) вони можуть звернутися з таким проханням до головуючого.

2. Поряд з правами на присяжного покладено і ряд обов\’язків.

Певна інформація про присяжного вже є в суду, оскільки вона збирається під час відбору його для здійснення правосуддя. Однак і вже відома інформація, і невідома (наприклад, про стосунки з особами, які беруть участь у процесі) може бути з\’ясована також під час судового провадження. Такі відомості збираються для перевірки можливої участі присяжного під час судового розгляду. Якщо такі обставини будуть з\’ясовані, тоді можна заявити відвід такій особі (ст. 75 КПК). Головуючий може вимагати від присяжного подання іншої необхідної інформації про себе\”

Незважаючи на те, що присяжний виступає як суддя під час судового розгляду, він повинен дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого.

Дотримуючись принципу незмінності складу суду (ст. 319 КПК), присяжний зобов\’язаний перебувати постійно під час судового розгляду у залі судового засідання.

Для недопущення втручання у роботу присяжного і виключення впливу на його свідомість та зміну думки щодо провадження, яке розглядається, без дозволу головуючого присяжному забороняється спілкування з особами, які не входять до складу суду, щодо суті провадження, процесуальних дій, що здійснюються під час нього. У зв\’язку з цим у судах мають бути створені такі умови, які б дозволяли присяжним виконувати свої функції (місця у залі судового засідання як для основних, так і запасних присяжних, кімнати відпочинку тощо).

Також присяжному забороняється розголошувати будь-які відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження і стали йому відомі у зв\’язку з виконанням його обов\’язків.

Кримінальний процес України декларується як змагальний (сторони самостійно обстоюють свої інтереси і для цього можуть використовувати всі передбачені КПК засоби (ст. 22). Переконання присяжного щодо обставин кримінального провадження грунтуються на відомостях, які надані сторонами, тому він не може збирати докази самостійно поза судовим засіданням. Цим присяжний підмінятиме сторони, виконуючи не властиві йому функції.