Науково-практичний коментар до ст. 389 Кримінального процесуального кодексу України

1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього супового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

 

Коментар:

1. Присяжний під час судового розгляду, виступаючи як суддя, повинен об\’єктивно та неупереджено виконувати свої обов\’язки, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині (про що і склав присягу (ст. 388 КПК)). Тому на нього забороняється будь-який вплив із боку сторін або інших учасників судового розгляду.

Спілкування учасників судового розгляду відбувається виключно в судовому засіданні шляхом постановлення запитань і відповідей на них. Під час відбору присяжного учасники судового розгляду ставлять питання йому, а в процесі судового провадження він має право ставити запитання таким учасникам.

Така норма повинна поширюватися як на основних, так і на запасних присяжних.

Кожна сторона або учасники кримінального провадження можуть впливати на свідомість присяжного своїми аргументами лише у залі судового засідання. Будь-який інший вплив (щодо самого присяжного, його рідних, близьких, майна тощо), який змусить присяжного змінити свою точку зору з приводу того, що відбувається у залі засідання, є незаконним, і тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність (статті 376-379 КК: втручання в діяльність судових органів; погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного; умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв\’язку з їх діяльністю, пов\’язаною зі здійсненням правосуддя), а також ст. 185\’ КУпАП: прояв неповаги до суду.