Науково-практичний коментар до ст. 391 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 391 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 391 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 391. Порядок наради і голосування в суді присяжних
1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.
3. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додасться до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.
4. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
5. У випадку, коли серед більшості складу сулу, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов\’язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.
 
Коментар:
1. Нарадою суду присяжних керує головуючий (завжди професійний суддя). Він послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК (питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку).
2. По кожному з поставлених питань проводиться відкрите голосування. Головуючий голосує останнім. Він же веде підрахунок. Усі питання вирішуються простою більшістю. Для того щоб думка професійних суддів не впливала на присяжних, доречно, щоб вони голосували після присяжних.
3. Під час голосування ніхто зі складу суду не може утриматися. Виняток з цього правила становить питання про міру покарання, якщо раніше суддя чи присяжний вже проголосував за виправдання обвинуваченого. У такому випадку його голос додасться до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для цього обвинуваченого.
Питання про сприятливість рішення для обвинуваченого вирішується складом суду шляхом голосування. Передбачаючи можливість виникнення такої ситуації, суд повинен під час судового розгляду з\’ясувати ставлення обвинуваченого до певних питань, пов\’язаних з ухваленням вироку (наприклад, через скрутне матеріальне становище обвинуваченого бажаною є заміна штрафу іншим покаранням).
4. Кожний зі складу суду присяжних є рівним у своїх правах. Проявом такої рівності є право судді на окрему думку.
Окрема думка – це незгода одного зі складу суду присяжних з рішенням або його частиною, яке приймається більшістю цього суду. Ця незгода може бути висловлена щодо рішення в цілому (наприклад, щодо винуватості обвинуваченого) або якоїсь його частини (наприклад, щодо якогось окремого питання, яке вирішує суд при ухваленні вироку).
Окремою думкою може бути думка двох зі складу супу присяжних, оскільки думка трьох із них – це рішення суду.
Окрема думка не оголошується в судовому засіданні, а лише приєднується до матеріалів провадження. Вона є відкритою для ознайомлення, тому будь-хто зі сторін, учасників процесу та й не тільки може з нею ознайомитися. Право на ознайомлення з окремою думкою виникає з того моменту, коли можна ознайомитися із судовим рішенням. Окрема думка, очевидно, може стати підставою для скасування судового рішення.
Особливої уваги заслуговує ситуація, коли окрему думку викладає присяжний. Не володіючи правовими знаннями, він може розголосити питання, що порушуватимуть таємницю нарадчої кімнати. Тому головуючий зобов\’язаний ознайомитися з окремою думкою присяжного в нарадчій кімнаті і звернути його увагу на необхідність виправлення тих положень, що розголошують її таємницю.
5. Оскільки рішення суду присяжних приймається простою більшістю голосів, то можлива ситуація, коли за нього проголосували три присяжних, а професійні судді залишилися в меншості. Таке рішення вважається ухваленим, тому головуючий зобов\’язаний надати допомогу присяжним у складанні судового рішення.
Якщо серед більшості, яка проголосувала за судове рішення, є один професійний суддя, тоді він із двома присяжними складає судове рішення.