Науково-практичний коментар до ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 405. Апеляційний розгляд
 
1. Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
2. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з\’ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.
3. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.
4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов\’язковою, апеляційний розгляд відкладається.
5. Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обгрунтованості вироку суду першої інстанції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.
 
Коментар:
1. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції складається із двох частин: підготовки до апеляційного розгляду (див. коментар до ст. 401 КПК) та безпосередньо з апеляційного розпишу. Апеляційний розгляд у свою чергу складається також з двох частин: висловлення доводів та перевірки їх доказами та судових дебатів. На апеляційний розгляд поширюються правила розгляду справи в суді першої інстанції, визначені у гл. 28 КПК. Розгляд справ відбувається за процедурою, сформульованою у § З гл. 28 \”Процедура судового розгляду\”. Особливості апеляційного розгляду встановлюються гл. 31 КПК \”Провадження в суді апеляційної інстанції\”, норми якої є спеціальними відносно гл. 28 КПК.
При ухваленні судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зобов\’язаний дотримуватися правил щодо таємниці нарадчої кімнати (див. коментар до ст. 367 КПК), а також вимог до судового рішення, сформульованих у гл. 29 та статтях 418-420 КПК (див. коментар до них).
2. Апеляційний розгляд розпочинається відкриттям судового розгляду. У призначений для судового розгляду час суддя-доповідач відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідної апеляційної скарги. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з\’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Після вирішення питань щодо наслідків неприбуття учасників кримінального провадження секретар судового засідання повідомляє про те, що судовий розгляд здійснюється при повному фіксуванні, а також про умови фіксування судового засідання. Після цього суддя-доповідач оголошує склад суду, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз\’яснює учасникам судового провадження право заявлення відводу і з\’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. У разі заявлення відводу питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 КПК (див. коментар до вказаних статей). Далі відбувається повідомлення про права і обов\’язки, яке полягає у тому, що судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам\’ятку про їхні права та обов\’язки, передбачені КПК. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам\’яткою суддя-доповідач з\’ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов\’язки і у разі необхідності роз\’яснює їх. Якщо в судове засідання викликані свідки, суддя-доповідач дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання.
 
Виконавши зазначені вимоги, суддя-доповідач вирішує клопотання, які надійшли від учасників судового провадження. Перелік та обсяг клопотань, які можуть заявлятися, законом не визначаються, проте фактично вони повинні стосуватися частини вироку або ухвали суду першої інстанції, що оскаржується. Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав (про розгляд судом клопотань учасників судового провадження див. коментар до ст. 350 КПК).
3. Після закінчення підготовчих дій суддя-доповідач оголошує про початок апеляційного розгляду. Він доповідає зміст оскарженого судового рішення у необхідній частині, тобто в обсязі, що має забезпечити розуміння учасниками судового провадження суті вироку чи ухвали суду першої інстанції в цілому, а також більш детально викладає обставини щодо тієї їх частини, яка оскаржується. Він також повідомляє, ким і в якому обсязі вони були оскаржені, послідовно і стисло оголошує основні доводи, викладеш в апеляційних скаргах та запереченнях, якщо вони надійшли на них від інших учасників судового провадження, і з\’ясовує в осіб, які подали апеляційні скарги, чи вони їх підтримують.
Після з\’ясування зазначених питань суддя-доповідач надає слово учасникам кримінального провадження для висловлення своїх доводів і пояснень з приводу поданої апеляційної скарги. Спершу слово надається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи сторона захисту: обвинувачений, захисник, цивільний відповідач, їхні представники. Після цього слово надасться тій стороні кримінального провадження, яка подала апеляцію, а потім – всім іншим учасникам судового провадження. За необхідності проводяться й інші процесуальні дії щодо з\’ясування обставин та перевірки їх доказами. З\’ясування обставин проводиться лише в частині рішення суду першої інстанції, законність і обгрунтованість якої оскаржується в апеляційній скарзі.
Після висловлення доводів та перевірки їх доказами суддя-доповідач з\’ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити апеляційний розгляд і чим саме. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з\’ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
Судові дебати в апеляційному розгляді проводяться за правилами ст. 364 КПК (див. коментар до ст 364 КПК) з такими особливостями: першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу; якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Прокурору може бути надано слово для виступу першим тільки у випадку, якщо він був суб\’єктом подання апеляційної скарги, а в інших випадках прокурор виступає останнім. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.
4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду за одночасної наявності певних умов: 1) ці особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та 2) не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Апеляційний розгляд відкладається, якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких є обов\’язковою згідно з вимогами КПК або рішенням суду апеляційної інстанції. Обвинувачений підлягає обов\’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов\’язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, – також у разі якщо про це надійшло його клопотання. В інших випадках коло учасників кримінального провадження, участь яких в апеляційному розгляді є обов\’язковою, визначається з урахуванням положень статей 323-327 КПК і виходячи із фактичних обставин справи.
Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду (про наслідки неприбуття обвинуваченого див. коментар до ст. 323 КПК).
Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник, коли участь захисника у кримінальному провадженні є обов\’язковою, суд повинен відкласти судовий розгляд та визначити дату, час та місце проведення нового засідання і вжити заходів до прибуття їх до суду (про наслідки неприбуття прокурора і захисника див. коментар до ст. 324 КПК).
Коли в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з\’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду (про наслідки неприбуття потерпілого див. коментар до ст. 325 КПК).
Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, за винятком випадків, коли від них надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред\’явлений позов.
Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з\’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду (про наслідки неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників див. коментар до ст. 326 КПК).
Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх призначає нове судове засідання і вживає заходів для їх прибуття (про наслідки неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача і експерта див. коментар до ст. 327 КПК).
5. Останнє слово перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обгрунтованості вироку суду першої інстанції надається обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді (щодо останнього слова обвинуваченого див. коментар до ст. 365 КПК).