Науково-практичний коментар до ст. 408 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:

1) пом\’якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;

2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;

3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;

4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

2. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у разі:

1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;

2) пом\’якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру.

 

Коментар:

1. За наявності підстав, визначених у ст. 409 КПК (див. коментар до вказаної статті), суд апеляційної інстанції змінює вирок або ухвалу суду першої інстанції. Зміна вироку або ухвали означає внесення у судове рішення суду першої інстанції відповідних коректив з мстою приведення його у відповідність з вимогами законності і обгрунтованості.

Зміна вироку або ухвали судом апеляційної інстанції допускається, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:

1) пом\’якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;

 

2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;

3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо такс збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Пом\’якшення призначеного покарання здійснюється судом апеляційної інстанції у випадку, якщо він визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Це може мати місце, якщо судом першої інстанції не були враховані обставини, які пом\’якшують покарання, зазначені у ст. 66 КК України відповідно до вимог ст. 69і КК України; не були додержані правила щодо призначення покарання за: незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті (ст. 67 КК України), за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), за сукупністю вироків (ст. 71 КК України); не було призначено більш м\’яке покарання, ніж передбачено законом, для чого були встановлені обставини відповідно до ст. 69 КК України.

Змінюючи вирок у разі зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення, суд апеляційної інстанції повинен прийняти рішення про пом\’якшення покарання або навести обґрунтування залишення призначеного судом першої інстанції покарання без зміни у випадку прийняття відповідного рішення.

Суд апеляційної інстанції може змінити вирок у разі необхідності зменшення сум, які підлягають стягненню з обвинуваченого чи цивільного відповідача. При необхідності збільшення цих сум зміна вироку судом апеляційної інстанції допускається лише у разі, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Наведений перелік випадків, у яких змінюється вирок, не є вичерпним. Суд апеляційної інстанції може виключити деякі епізоди обвинувачення, які не підтверджені доказами; виключити додаткове покарання; змінити рішення про долю речових доказів, а також внести до вироку суду першої інстанції інші зміни за умови, якщо вони не погіршують становище обвинуваченого.

2. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру за умови:

1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;

2) пом\’якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру.

При прийнятті рішення про зміну ухвали суду про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у разі зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння, суд апеляційної інстанції повинен прийняти рішення про пом\’якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру або навести обгрунтування для залишення призначеного судом першої інстанції виду примусових заходів медичного або виховного характеру без зміни у разі прийняття відповідного рішення.

Прийняття судом апеляційної інстанції рішення про зміну вироку у разі пом\’якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру здійснюється на засадах, що застосовуються до пом\’якшення призначеного покарання, з урахуванням положень статей 92-95 КК України (щодо примусових заходів медичного характеру) та статей 97 і 105 КК України (щодо примусових заходів виховного характеру).