Науково-практичний коментар до ст. 421 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 421 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 421. Недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого
1. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв\’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
2. Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасований лише у разі, якщо апеляційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник, а також на підставі апеляційної скарги обвинуваченого, його захисника з мотивів і підстав виправдання.
3. Ухвала суду першої інстанції про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру може бути скасована у зв\’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, та суворіший вид примусових заходів медичного чи виховного характеру лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
4. Ухвала суду першої інстанції про відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, може бути скасована лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
5. Ухвала суду першої інстанції може бути скасована з метою погіршення становища особи, щодо якої вона постановлена, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подала прокурор, потерпілий чи його представник.
 
Коментар: 
1. Право на апеляційне оскарження судових рішень гарантоване ст. 129 Конституції України і становить невід\’ємну складову права на судовий захист, а свобода оскарження судових рішень є ефективним засобом виявлення і виправлення судових помилок. Разом з тим використання цього права обвинуваченим, стосовно якого ухвалено обвинувальний чи виправдувальний вирок, та подання апеляційної скарги не може жодним чином погіршити його становище.
Суд апеляційної інстанції при перевірці законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення суду першої інстанції не вправі:
– скасувати обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, у зв\’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, за відсутності апеляційних скарг, поданих саме з цих підстав прокурором, потерпілим чи його представником;
– скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання за відсутності апеляційних скарг, поданих саме з цих підстав прокурором, потерпілим чи його представником;
– збільшити суми, які підлягають стягненню, за відсутності апеляційних скарг, поданих саме з цих підстав прокурором, потерпілим чи його представником.
2. Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, також не може бути скасований судом апеляційної інстанції:
– за відсутності апеляційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника;
– за відсутності апеляційної скарги обвинуваченого, його захисника з мотивів і підстав виправдання.
3. Скасувати ухвалу суду першої інстанції про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру у зв\’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, та суворіший вид примусових заходів медичного чи виховного характеру суд апеляційної інстанції в жодному разі не має права за відсутності апеляційної скарги, поданої з цих підстав прокурором, потерпілим чи його представником.
4. Не може бути скасована судом апеляційної інстанції ухвала суду першої інстанції про відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, за відсутності поданої з цих підстав апеляційної скарги прокурором, потерпшим чи його представником.
5. Скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції та погіршення становища особи, щодо якої вона була постановлена, неможливе без наявності поданої з цих підстав апеляційної скарги прокурором, потерпілим чи його представником.
Про обмеження суду першої інстанції під час нового розгляду справи, пов\’язані із застосуванням закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання, див. коментар до ст. 416 КПК.
Погіршення становища обвинуваченого можливе лише шляхом ухвалення судом апеляційної інстанції свого вироку (див. ст. 420 КПК та коментар до неї).

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code