Науково-практичний коментар до ст. 432 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Відмова від касаційної скарга, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями статті 403 цього Кодексу.

 

Коментар:

1. Важливою гарантією свободи оскарження судових рішень є надання можливості учасникам судового провадження відмовитися від касаційної скарги, доповнити чи змінити її.

Відповідно до вимог статей 432, 403 КПК відмовитися від касаційної скарги скаржник може лише до закінчення касаційного розгляду, тобто до виходу колегії суддів до нарадчої кімнати для прийняття рішення. При цьому захисник підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, представник потерпілого можуть відмовитися від касаційної скарги лише за згодою підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого чи потерпілого. У такому разі, якщо вирок або ухвалу суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку чи судове рішення суду апеляційної інстанцій щодо цих рішень не було оскаржено іншими особами або якщо з боку інших осіб, які подали касаційну скаргу, відсутні заперечення стосовно закриття провадження у зв\’язку з відмовою скаржника від касаційної скарги, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. Копія ухвали про закриття касаційного провадження надсилається учасникам судового провадження невідкладно.

До початку касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, вправі також змінити або доповнити її. Метою таких змін і доповнень є розширення обсягу змісту касаційної скарги, а також подання нових доводів та міркувань із зазначенням нових підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення. Слід зазначити, що внесення до касаційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого чи засудженого, за межами строків на касаційне оскарження відповідно до ст. 433 КПК не допускається. Внесення таких змін можливе лише в межах строків на касаційне оскарження та певним колом осіб – прокурором, потерпілим чи його представником. При цьому встановлене процесуальним законом обмеження щодо подання касаційної скарги потерпілим або його законним представником чи представником, а саме вміщене у п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК застереження, що вони можуть подати касаційну скаргу лише у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, поширюється й на доповнення до касаційної скарги та зміни до неї. У разі внесення змін чи доповнень до касаційної скарги суд касаційної інстанції чи суддя-доповідач (якщо такі зміни чи доповнення надійшли під час підготовки до касаційного розгляду) надсилає їх копії особам, які беруть участь у судовому провадженні, надає останнім час, необхідний для вивчення зміненої чи доповненої касаційної скарги та подання заперечень до неї. Якщо такі зміни чи доповнення до касаційної скарги надійшли після призначення касаційного розгляду, колегія суддів відкладає судове засідання, секретарем судового засідання за розпорядженням головуючого направляються копії зміненої чи доповненої касаційної скарги учасникам судового провадження, а також встановлюється строк, протягом якого вони можуть подати заперечення на таку касаційну скаргу.

Слід звернути увагу й на те, що право на подання касаційної скарги мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники. При цьому Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від касаційної скарги, внесеної ними або прокурорами нижчого рівня (абз. 2 ч. 4 ст. 36 КПК). Крім того, службові особи органів прокуратури вищого рівня можуть брати участь у судовому провадженні з перегляду судових рішень у касаційному порядку (див. коментар до СТ.425 КПК).