Науково-практичний коментар до ст. 437 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 437 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 437 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 437. Недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого
 
1. Суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.
2. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано у зв\’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, якщо з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник.
3. Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано не інакше як на підставі касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника, а також на підставі касаційної скарги виправданого з мотивів його виправдання.
 
Коментар:
1. Однією із гарантій права засудженого (виправданого) на захист, свободи оскарження ним судового рішення є відповідно до частини першої коментованої статті недопустимість суду касаційної інстанції погіршення його правового становища. Тобто суд касаційної інстанції, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, має право пом\’якшити призначене судом першої чи апеляційної інстанції покарання або застосувати закон про менш тяжке кримінальне правопорушення, але не має права своїм рішенням безпосередньо посилити покарання або застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення, навіть якщо кримінальне провадження розглядається за касаційною скаргою прокурора, потерпілого чи його представника, які подані з зазначених підстав.
2. Суд касаційної інстанції вправі скасувати обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції у зв\’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше чи більш суворе покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у тому разі, коли з цих підстав подав касаційну скаргу прокурор, потерпілий чи його представник. Скарги інших учасників судового провадження на м\’якість покарання або необґрунтоване застосування закону про менш тяжке кримінальне правопорушення не можуть слугувати підставою для скасування судових рішень. Тобто суд касаційної інстанції не вправі скасувати обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції у зв\’язку з необхідністю:
– застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилити покарання за відсутності касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника;
– застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або за м\’якістю покарання, якщо касаційну скаргу прокурора, потерпілого чи його представника подано з інших підстав;
– застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення, якщо в касаційній скарзі потерпілого, його представника чи прокурора ставилося питання про скасування судового рішення за м\’якістю покарання і навпаки.
3. Суд касаційної інстанції вправі скасувати виправдувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції за умови, що з цих підстав була подана касаційна скарга прокурора, потерпілого чи його представника, а також на підставі касаційної скарги виправданого з мотивів його виправдання.
Суд у випадках, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, тобто за наявності приводів і підстав, вправі лише скасувати оскаржуване судове рішення та направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції. Зміна судових рішень судом касаційної інстанції внаслідок розгляду таких касаційних скарг не допускається.