Науково-практичний коментар до ст. 442 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення;

найменування суду касаційної інстанції, прізвищ ті ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

найменування (номера) кримінального провадження;

прізвища, ім\’я і по батькові обвинуваченого, засудженого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;

закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа;

імен (найменувань) учасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням:

короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень; узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження; встановленні судами першої та апеляційної інстанцій обставин; мотивів, з яких виходив суд касаційної інстанції при постановленій ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги; розподілу процесуальних витрат;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи.

3. При скасуванні або зміні судових рішень в ухвалі мас бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення.

 

Коментар:

1. Ухвала суду касаційної інстанції за наслідками перегляду судових рішень, передбачених у ст. 424 КПК, постановляється іменем України, повинна бути законною, обгрунтованою і мотивованою та складатися з:

1) вступної частини із обов\’язковим зазначенням: а) дати та місця постановлення ухвали. Датою постановлення ухвали є день її підписання колегією суддів, незалежно від тривалості часу, протягом якого суд перебував у нарадчій кімнаті, а місцем її постановлення – місто чи інший населений пункт, де фактично здійснювався касаційний розгляд; б) найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\” судом, який уповноважений переглядати судові рішення у касаційному порядку, є ВССУ; в) найменування (номера) кримінального провадження; г) прізвища, ім\’я і по батькові обвинуваченого (підозрюваного), засудженого із зазначенням року, місяця та дня його народження, місця народження і місця проживання, а також інших відомостей про особу обвинуваченого (підозрюваного), засудженого. До інших відомостей можуть належати: відомості про громадянство, наявність утриманців, стан здоров\’я, наявність державних нагород, відомості про попередню судимість підсудного з зазначенням, коли, за яким законом і до якого покарання було засуджено особу або звільнено від відбування покарання чи кримінальної відповідальності. З\’ясування цих даних може мати значення для кваліфікації діяння, визначення виду і розміру покарання, зумовити звільнення особи від покарання, наприклад, у зв\’язку із необхідністю застосування амністії; д) статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа; е) імен (найменувань) інших учасників судового провадження;

 

2) мотивувальної частини із зазначенням: а) короткого змісту оскаржених судових рішень та вимог касаційної скарги. Якщо до суду касаційної інстанції надійшло дві або більше касаційних скарг від засуджених, їх вимоги викладаються почергово в порядку їх надходження; якщо касаційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першими викладаються вимоги учасників судового провадження зі сторони захисту; б) узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; в) узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження, зокрема позицій, викладених у запереченнях на касаційну скаргу, та позиції інших учасників судового провадження, які не подавали заперечень, але висловили її під час касаційного розгляду; г) встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин; д) мотивів, з яких виходив суд касаційної інстанції при постановлена ухвали, та положень закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини, в якій суд підсумовує те, що викладено в його мотивувальній частині із обов\’язковим зазначенням: а) висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги, а також наслідків, які випливають з такого висновку (наприклад, уразі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79, 104 КК у резолютивній частині ухвали зазначаються тривалість випробувального строку, обов\’язки, покладені на засудженого, а також трудовий колектив або особа, на які, за їх згодою або на їх прохання, суд покладає обов\’язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи); б) розподілу процесуальних витрат; в) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Зокрема, зазначається, що ухвала ВССУ набирає законної сили з моменту її постановления та може бути оскарженою (бути предметом перегляду ВСУ) лише з підстав, установлених ч. 1 ст. 445 КПК. Резолютивна частина ухвали повинна бути викладена чітко і ясно, аби при її виконанні не виникало сумнівів і неясностей щодо змісту висновків суду касаційної інстанції, викладених у цій частині судового рішення.

2. Якщо суд касаційної інстанції прийме рішення про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без зміни, в ухвалі має бути зазначено, якими нормами матеріального та/або процесуального закону спростовуються його доводи.

3. При скасуванні або зміні оскаржуваних судових рішень в ухвалі має бути зазначено, які статті матеріального та/або процесуального закону порушено судом та в чому саме полягають ці порушення. Це саме правило застосовується при ухваленні рішення про часткове скасування чи зміну судового рішення із зазначенням того, яка саме частина судового рішення скасована або змінена (як саме змінена) та яка частина оскаржуваного судового рішення залишена без зміни.