Науково-практичний коментар до ст. 486 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 486 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 486 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 486. Комплексна психолого-психіатрична і психологічна експертиза неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого
 
1.У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.
2. Для з\’ясування рівня розвитку, інших соціально-психологічних рис особи неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, які необхідно враховувати при призначенні покарання і обранні заходу виховного характеру, може бути призначена психологічна експертиза.
 
Коментар:
1. Для з\’ясування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх обставин, які мають значення для прийняття законного, обгрунтованого і справедливого рішення щодо неповнолітнього, закон передбачає призначення психіатричної експертизи, яка має своїм предметом дослідження хвору психіку, патологію психічної діяльності, та психологічної експертизи, яка дозволяє дослідити рівень розумової відсталості, не пов\’язаної з психічною хворобою, а також комплексної психолого-психіатричної експертизи, яка передбачає одночасне використання спеціальних знань у галузях судової психіатрії та дитячої і юнацької психології.
2. Пленум ВСУ у п. 18 постанови № 2 від 15 травня 2006 р. \”Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру\” рекомендував судам призначати комплексну судову експертизу із залученням ще ширшого кола осіб, які мають спеціальні знання, необхідні для більш глибокого, повного і всебічного дослідження обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх: \”Якщо є підстави вважати, що неповнолітній за своїм інтелектуальним розвитком не досяг віку (14,16 або 18 років), який відповідає даним свідоцтва про народження чи іншого документа, необхідно призначити комплексну психолого-психіатрично-педагогічну експертизу, за допомогою якої це можна підтвердити або спростувати. У разі підтвердження висновком експертизи наявності у неповнолітнього розумової чи психічної відсталості (не пов\’язаної із психічним розладом) такого ступеня, за якого він за розвитком не відповідає віку, про який свідчать документи про народження, суд мас поставити на розгляд питання щодо визнання неповнолітнього таким, що не досяг віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність та можливе застосування примусових заходів виховного характеру\”.
Згідно з ч. 6 ст. 101 КПК експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, не має права стверджувати у висновку, чи мав підозрюваний, обвинувачений такий психічний стан, який становить елемент кримінального правопорушення, або елемент, що виключає відповідальність за кримінальне правопорушення (ч. 6 ст. 101 КПК). Це пояснюється тим, що питання про наявність чи відсутність елементів кримінального правопорушення або елементів, які виключають кримінальне правопорушення, виходять за межі компетенції експерта і належать до компетенції органу чи особи, які здійснюють кримінальне провадження, – слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду.
Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки. Висновок експерта не є обов\’язковим для особи або органу, який здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку (частини 8, 10 ст. 101 КПК).