Науково-практичний коментар до ст. 499 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 499 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 499 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 499. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом. Таке досудове розслідування здійснюється слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.
2. Під час досудового розслідування проводяться необхідні процесуальні дії для з\’ясування обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи неповнолітнього.
 
3. Участь захисника у кримінальному провадженні є обов\’язковою.
4. За наявності достатніх підстав вважати, що особа, передбачена статтею 498 цього Кодексу, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п\’ять років, вона може бути поміщена у приймальник-розподільник для дітей на строк до тридцяти днів на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої за клопотанням прокурора згідно з правилами, передбаченими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд зобов\’язані відмовити у поміщенні особи у приймальник-роз-подільник для дітей, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п\’ять років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, та що жоден із більш м\’яких заходів не може запобігти цьому.
Строк тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей може бути продовжено ухвалою слідчого судді, суду ще на строк до тридцяти днів. Питання скасування чи продовження строку тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей вирішується в порядку, передбаченому для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою відповідно.
5. За відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
Коментар:
1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється слідчим, якого уповноважено керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх, за загальними правилами досудового розслідування з урахуванням особливостей провадження, обумовлених віком неповнолітнього.
Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (\”Пекінські правила\”) від 29 листопада 1985 р. визначають спеціалізацію поліції на здійсненні досудових розслідувань щодо неповнолітніх як один із загальних принципів кримінального провадження щодо неповнолітніх (п. 13).
2. Докладніше про особливості порядку кримінального провадження, зокрема, досудового розслідування, щодо неповнолітніх див. коментар до ст. 484 КПК.
3. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 КПК участь захисника у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, є обов\’язковою з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 ЗУ від 2 червня 2011 р. \”Про безоплатну правову допомогу\” такі особи є суб\’єктами права на безоплатну правову допомогу. Тому якщо для захисту неповнолітнього не було залучено (запрошено) захисника, то слідчий або прокурор відповідно до частин 2 і 3 ст. 49 КПК має винести і негайно надіслати до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги постанову, якою він доручає призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові час і місце для участі у кримінальному провадженні. Постанова про доручення призначити адвоката є обов\’язковою для негайного виконання.
До особи, яка на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (про такий вік див. ст. 22 КК), не можуть застосовуватися запобіжні заходи, передбачені статтями 176,493 КПК для підозрюваного, обвинуваченого.
4. Діяння, за яке КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п\’ять років, за класифікацією злочинів, передбаченою ст. 12 КК, належить до тяжких та особливо тяжких злочинів.
Тому закон дозволяє слідчому судді під час досудового розслідування, а суду – у судовому провадженні за клопотанням прокурора і за правилами, передбаченими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, винести ухвалу про поміщення особи, передбаченої ст. 498 КПК, до приймальника-розподільника для дітей на строк до тридцяти днів (з можливим продовженням його ще до тридцяти днів) за умови, що прокурор доведе:
– наявність достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, за яке КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п\’ять років;
– наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, та що жоден із більш м\’яких заходів не може запобігти цьому.
Згідно зі ст. 7 ЗУ від 24 січня 1995 р. \”Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей\” приймальники-розподільники для дітей створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і підпорядковуються органам внутрішніх справ.
У приймальники-розподільники можуть бути доставлені діти віком від 11 до 18 років на строк до 30 діб, які:
– вчинили правопорушення до досягнення віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, якщо є потреба негайно ізолювати їх;
– згідно з рішенням суду направляються у спеціальні установи для дітей;
– самовільно залишили спеціальний навчально-виховний заклад, де вони перебували;
перебувають у розшуку.
Не підлягають поміщенню у приймальники-розподільники діти, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп\’яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, діти, які вчинили правопорушення у віці, з якого за такі діяння можлива кримінальна відповідальність, крім випадків припинення кримінальної справи і направлення винних осіб у спеціальні установи для дітей за рішенням суду.
Про порядок обрання і скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою див. статті 193,194,199,202 КПК.
Про підстави для закриття провадження прокурором див. ст. 284 КПК.
Про вимоги до клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру див. ч. 1 ст. 292 КПК).
5. Клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру разом із реєстром матеріалів досудового розслідування передається прокурором до суду за правилами територіальної підсудності (ст. 32 КПК).