Науково-практичний коментар до ст. 535 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачене цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Оду України.

2. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов\’язок виконати судове рішення.

3. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

4. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

5. До набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.

 

Коментар: 

1. Звернення судового рішення до виконання – це діяльність суду, яка полягає у видачі розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, для того, щоб довести до відома уповноважених органів, яке саме рішення і які його положення підлягають виконанню.

Примусове виконання судових рішень у кримінальному провадженні покладене на органи і установи виконання покарань, зазначені у статтях 11-19 КВК.

2. Суд, який ухвалив рішення, зобов\’язаний протягом трьох днів з дня набрання ним законної сили або повернення провадження з апеляційної чи касаційної інстанції направити органу чи установі виконання покарань:

-розпорядження про виконання судового рішення;

– копії судового рішення;

– копії ухвал апеляційної, касаційної інстанції, якщо рішення було змінено. Розпорядження про виконання судового рішення підписується головуючим суддею або головою суду й секретарем, а також скріплюється гербовою печаткою суду. У розпорядженні вказується:

– найменування органу, зобов\’язаного привести рішення у виконання;

– найменування суду, який ухвалив рішення;

– час і місце постановлення рішення;

– прізвище, ім\’я, по батькові обвинуваченого (засудженого);

– дата набрання судовим рішенням законної сили;

– вказівка про приведення рішення до виконання;

– необхідність повідомлення суду, який ухвалив рішення, про час приведення його у виконання.

Якщо засудженого позбавлено волі, у розпорядженні про виконання вироку вказується на необхідність повідомлення органом чи установою виконання покарань одного з членів сім\’ї або близьких родичів за вибором засудженого про прибуття останнього до місця відбування покарання (ст. 20 КВК).

Розпорядження про виконання вироку разом з іншими документами надсилається:

– при засудженні до позбавлення волі, якщо засуджений утримується під вартою, – адміністрації місця попереднього ув\’язнення, а якщо він знаходиться на волі – Державній пенітенціарній службі України;

– у випадку звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75,104 КК – кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання засудженого, а щодо неповнолітніх – також службі у справах дітей, щодо військовослужбовців – командирам військових частин, які здійснюють контроль за поведінкою таких засуджених;

– при засудженні до тримання в дисциплінарному батальйоні-Міністерству оборони України (ч. 2 ст. 71 КВК);

– при засудженні до виправних чи громадських робіт – органу внутрішніх справ і кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання засудженого;

– при засудженні до покарання у виді обмеження волі – адміністрації виправного центру;

– при засудженні до арешту – адміністрації арештного дому, а в разі засудження військовослужбовця – командуванню військової частини, де він проходить службу, а також начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (ст. 55 КВК);

– у випадку позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – адміністрації підприємства, установи, організації, де працює засуджений, та кримінально-виконавчій інспекції за місцем його проживання.

У провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені декількома особами, кількість копій рішень судів першої, апеляційної і касаційної інстанцій повинна дорівнювати кількості обвинувачених (засуджених).

Копія виправдувального вироку після набрання ним законної сили може бути направлена судом за місцем роботи, навчання або проживання виправданого на його прохання. Якщо у виправданого або особи, щодо якої закрито кримінальне провадження, вилучені документи, цінності або інші предмети, арештовано майно, то копія відповідного судового рішення має бути направлена відповідним органам, де зберігаються документи, цінності для їх повернення власнику або зняття арешту з майна.

3. За потреби конфіскації майна, стягнення завданих кримінальним правопорушенням збитків та інших майнових стягнень суд повинен виписати виконавчі листи, які передати органу Державної виконавчої служби України за місцем проживання, роботи боржника або перебування його майна разом з копіями вироку та опису майна. Порядок проведення таких стягнень встановлений ЗУ \”Про виконавче провадження\” від 21 квітня 1999 р.

4. Про виконання судового рішення органи чи установи, які його виконують, повинні негайно письмово повідомити суд, що ухвалив рішення.

5. Якщо засуджений перебуває під вартою, до набрання обвинувальним вироком законної сили його ніхто не має права перевести в місця позбавлення волі, розташовані в іншій місцевості.