Науково-практичний коментар до ст. 536 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 536 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 536. Відстрочка виконання вироку
 
1. Виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі:
1) тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, – до його видужання;
2) вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини – на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким;
3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім\’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім\’ї тощо) – на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
2. Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.
 
Коментар:
1. Відстрочка виконання вироку означає відкладення у випадках, передбачених законом, початку виконання вироку на певний строк. Закон допускає відстрочку виконання вироку, за яким призначено покарання у виді виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК може бути розстрочена також сплата штрафу з урахуванням майнового стану засудженого, але не більше як на три роки.
Розглядаючи питання про відстрочку виконання вироку, суд повинен з\’ясувати:
– чи допускає закон таке рішення для даного виду покарання;
– чи є для цього підстави, передбачені законом;
чи не належить засуджений до визначеного кола осіб, щодо яких відстрочка не допускається (ч. 2 коментованої статті).
Рішення про відстрочку виконання вироку приймається тим судом, який ухвалив вирок, лише після набрання останнім чинності.
Наявність у засудженого хвороби, що перешкоджає йому відбувати покарання, має бути підтверджена довідкою з лікувального закладу або висновком судово-медичної експертизи. При вирішенні питання про те, чи перешкоджає зазначена хвороба відбувати покарання засудженому, необхідно керуватися Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженим спільним наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та МОЗ від 18 січня 2000 р. № 3/6.
Після прийняття рішення про відстрочку виконання вироку суд повинен періодично перевіряти через лікувальний заклад стан здоров\’я засудженого і у випадку його повного одужання або зміни стану здоров\’я до такого, який не перешкоджатиме відбуванню покарання, вжити заходів для звернення вироку до виконання.
Вагітність засудженої також має бути підтверджена медичною документацією.
За змістом п. 2 ч. 1 коментованої статті відстрочка засудженій, яка має кількох малолітніх дітей, надається до досягнення трирічного віку найменшою дитиною. Вирішуючи це питання, суд повинен з\’ясувати, чи перебувають малолітні діти у неї на утриманні і вихованні, оскільки застосування відстрочки виконання вироку є правом, а не обов\’язком суду.
Перелік виняткових обставин, передбачених п. З ч. 1 коментованої статті, не є вичерпним. Суд може визнати підставами для відстрочки виконання вироку й інші обставини, які свідчать про те, що негайне відбування покарання може спричинити виключно тяжкі наслідки для засудженого та його сім\’ї.
Від розглянутої відстрочки виконання вироку необхідно відрізняти звільнення від відбування покарання жінок унаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років, передбачене ст. 83 КК, що застосовується до жінок, які завагітніли або народили дітей під час відбування покарання (див. коментар до ст. 537 КПК).
2. Частина друга коментованої статті передбачає випадки, коли відстрочка виконання вироку не допускається. Зокрема вона не може бути застосована щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code