Науково-практичний коментар до ст. 553 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 553 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 553 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 553. Наслідки виконання запиту в іноземній державі
 
1. Докази та відомості, одержані від запитуваної сторони в результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, можуть бути використані лише у кримінальному провадженні, якого стосувався запит, крім випадків, коли досягнуто домовленості про інше із запитуваною стороною.
2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, не можуть визнаватися судом допустимими, якщо запит компетентного органу України був переданий запитуваній стороні з порушенням передбаченого порядку, встановленого цим Кодексом або міжнародним договором України.
 
Коментар:
1. З огляду на те, що у запиті про міжнародну допомогу вказується кримінальне провадження, в якому виникла необхідність проведення процесуальних дій, та їх зв\’язок із відповідним кримінальним провадженням, докази та відомості, одержані від запитуваної сторони в результаті виконання запиту, можуть бути використані лише у цьому провадженні. Водночас запитувана сторона може надати згоду на використання таких доказів та відомостей в іншому кримінальному провадженні.
2. КПК не вказує на процесуальне оформлення доказів та відомостей, отриманих у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу. Однак у даному випадку слід застосовувати ст. 84 КПК, відповідно до якої доказами в кримінальному провадженні с фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку. Разом з тим на підставі ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Саме тому ч. 2 ст. 553 КПК має застереження, що відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, не можуть визнаватися судом допустимими, якщо запит компетентного органу України був переданий запитуваній стороні з порушенням передбаченого порядку, встановленого КПК або міжнародним договором України.
Стаття 17 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р. зазначає, що докази або документи, які надсилаються на виконання цієї Конвенції, встановлення автентичності не потребують. А стаття 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. вказує, що документи, виготовлені або засвідчені на території однієї з договірних сторін установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції й за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших договірних сторін без будь-якого спеціального посвідчення. При цьому документи, що на території однієї з договірних сторін розглядаються як офіційні, мають на територіях інших договірних сторін доказову силу офіційних документів.
 
На відомості та докази, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу; поширюються вимоги ст. 94 КПК. Тобто компетентний орган за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв\’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Доказ, отриманий у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, не має наперед встановленої сили.