Науково-практичний коментар до ст. 568 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 568 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 568 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 568. Розшук, арешт і конфіскація майна
1. На підставі запиту про міжнародну правову допомогу відповідні органи України проводять передбачені цим Кодексом процесуальні дії з метою виявлення та арешту майна, грошей і цінностей, отриманих злочинним шляхом, а також майна, яке належить підозрюваним, обвинуваченим або засудженим особам.
2. При накладенні арешту на майно, зазначене в частині першій цієї статті, забезпечуються необхідні заходи з метою його збереження до прийняття судом рішення щодо такого майна, про що повідомляють запитуючій стороні.
3. За запитом запитуючої сторони виявлене майно:
1) може бути передане компетентному органу запитуючої сторони як доказ у кримінальному провадженні з дотриманням вимог статті 562 цього Кодексу або для повернення власнику;
2) може бути конфісковане, якщо це передбачено вироком чи іншим рішенням суду запитуючої сторони, які набрали законної сили.
4. Майно, передбачене пунктом 1 частини третьої цієї статті, не передається запитуваній стороні або його передання може бути відстрочене чи тимчасовим, якщо це майно потребується для цілей розгляду цивільної або кримінальної справи в Україні чи не може бути вивезено за кордон з інших підстав, передбачених законом.
5. Майно, конфісковане згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, передається в дохід Державного бюджету України, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
6. За клопотанням центрального органу України суд може прийняти рішення про передачу майна, конфіскованого згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, а так само його грошового еквівалента:
1) запитуючій стороні, яка прийняла рішення про конфіскацію для відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином;
2) згідно з міжнародними договорами України, що регулюють питання розподілу конфіскованого майна або його грошового еквівалента.
7. Передання майна, на яке накладено арешт, а також конфіскованого майна може бути відкладено, якщо це необхідно для досудового розслідування та судового розгляду в Україні або розгляду спору про права інших осіб.
 
Коментар:
1. Окрім даної статті розшук, арешт і конфіскація майна регулюються Конвенцією Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму від 16 травня 2005 р.
2. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого і перебувають у нього або в інших фізичних чи юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
3. Згідно з п. % ч. 1 ст. 1 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму 2005 р. \”заблокування\” або \”арешт\” означає тимчасову заборону передачі, знищення, перетворення, відчуження чи руху майна або тимчасове взяття під охорону чи контроль майна на підставі рішення суду або іншого компетентного органу.
4. Пункт сі ч. 1 ст. 1 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму 2005 р. визначає \”конфіскацію\” як покарання або захід, призначені судом після розгляду справи стосовно злочину чи злочинів, результатом якого є остаточне позбавлення майна.
5. КПК не обмежує коло процесуальних дій, які може проводити компетентний орган України для розшуку. Отже, він має право проводити будь-які процесуальні дії для виявлення та арешту майна, грошей і цінностей, отриманих злочинним шляхом, а також майна, що належить підозрюваним, обвинуваченим або засудженим особам.
6. Оскільки рішення про арешт майна приймає слідчий суддя, то ця процесуальна дія належить до таких, які потребують спеціального дозволу (ст. 562 КПК). Порядок вирішення питання про арешт майна регулюється статтями 171-173 КПК.
7. При виявленні та арешті майна воно може бути передане компетентному органу запитуючої сторони як доказ у кримінальному провадженні з дотриманням вимог ст. 562 КПК або для повернення власнику (окрім майна, яке потрібне для цілей розгляду цивільної або кримінальної справи в Україні чи не може бути вивезене за кордон з інших підстав, передбачених законом); може бути конфісковане, якщо це передбачено вироком чи іншим рішенням суду запитуючої сторони, які набрали законної сили (зазначене майно передається в дохід Державного бюджету України), окрім певних винятків, передбачених ч. б ст. 568 КПК.