Науково-практичний коментар до ст. 579 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 579 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 579 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 579. Тимчасова видача
1. У разі необхідності запобігання закінченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або втраті доказів у кримінальному провадженні може бути направлено запит про тимчасову видачу, який готується в порядку, передбаченому статтею 575 цього Кодексу.
2. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк.
3. У разі необхідності компетентний орган України, який здійснює кримінальне провадження, готує документи про продовження строку тимчасової видачі, що надсилаються відповідному центральному органу не пізніш як за двадцять днів до закінчення строку тимчасової видачі.
 
Коментар: 
1. У випадках встановлення, що розшукувана особа на території іноземної держави відбуває покарання за злочини, вчинені в цій країні, міжнародними договорами (ст. 64 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р.) та КПК передбачене звернення компетентного органу України про тимчасову видачу такої особи.
Мета тимчасової видачі полягає у запобіганні:
1) закінченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 579 КПК);
2) втраті доказів у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 579 КПК);
3) завданню шкоди розслідуванню злочину (ч. 1 ст. 64 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р.).
Запит про тимчасову видачу подібний до запиту про видачу особи (екстрадицію), однак він обов\’язково повинен містити гарантії центрального органу України щодо тримання особи під вартою упродовж усього періоду тимчасової видачі та стосовно своєчасного повернення такої особи до іноземної держави для подальшого відбування покарання.
2. Згідно з ч. 2 ст. 64 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. строк тимчасової видачі не може перевищувати три місяці, однак в обґрунтованих випадках строк може бути продовжений.
3. Частина 3 коментованої статті передбачає можливість продовження строку тимчасової видачі. У разі виникнення необхідності продовжити строк тимчасової видачі, компетентний орган України, який здійснює кримінальне провадження, готує клопотання про продовження такого строку, та надсилає його відповідному центральному органу не пізніш як за двадцять днів до закінчення строку тимчасової видачі.