Науково-практичний коментар до ст. 608 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. У разі зміни або скасування вироку суду України щодо засудженого, переданого для відбування покарання в іншу державу, а також у разі застосування до нього виданого в Україні акта амністії чи помилування Міністерство юстиції України направляє уповноваженому (центральному) органу іноземної держави копію ухвали суду про зміну або скасування вироку або копію рішення відповідних органів України про застосування до засудженого амністії чи помилування.

2. Якщо вирок скасовано і призначено новий судовий розгляд, одночасно направляються інші необхідні для цього документи.

 

Коментар: 

1. Положення цієї статті регулюються нормами Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифікованої із заявами і застереженнями ЗУ від 26 вересня 2002 р., що набрала чинності 12 червня 2003 р., і Конвенції про передачу засуджених осіб, яка ратифікована 22 вересня 1995 р. і набула чинності 1 січня 1996 р. (далі – Конвенція).

Зміну або скасування вироку врегульовано статтями 408,409,420 КПК.

У випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган:

1) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку;

2) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом;

3) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі;

4) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов\’язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Якщо процедура заміни вироку здійснюється після передачі засудженої особи, держава виконання вироку тримає цю особу під вартою або іншим чином забезпечує її присутність у державі виконання вироку до закінчення цієї процедури (ст. 11 Конвенції).

Компетентні органи запитуваної Держави припиняють виконання, як тільки вони дізнаються про будь-яке помилування, амністію чи заяву про перегляд вироку, чи будь-яке інше рішення, через яке санкція більше не може виконуватися. Те саме стосується стягнення штрафу, коли засуджена особа сплатила його компетентному органу запитуючої Держави.

Запитуюча Держава без затримки повідомляє запитувану Державу про будь-яке рішення чи процесуальний захід, прийняті на її території, який призводить до припинення права на виконання.

Кожна сторона може прийняти рішення про помилування, амністію або пом\’якшення вироку відповідно до своєї конституції або інших законів (ст. 12 Європейської конвенції).

Амністія – є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Помилування – це, відповідно до п. 27 ст. 106 Конституції України та ч. 1 ст. 87 КК, ст. 2 Положення про порядок здійснення помилування, акт глави держави, який полягає у заміні покарання або невідбутої її частини більш м\’яким покаранням, повному або частковому звільненні від відбування покарання, або заміні довічного позбавлення волі на позбавлення волі строком на 25 років або більше.

Право вирішувати питання щодо будь-якого клопотання про перегляд судового рішення має тільки держава винесення вироку.

Держава виконання вироку припиняє виконання вироку, як тільки держава винесення вироку інформує її про будь-яке рішення або будь-який захід, унаслідок якого вирок перестає бути обов\’язковим для виконання (ст. 14 Конвенції).