Archives Червень 2013

ПРАВИЛА польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО 
                                      Наказ Міністерства 
                                      інфраструктури України 
                                      28.10.2011  N 478 
                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      21 листопада 2011 р. 
                                      за N 1327/20065 
 
                             ПРАВИЛА 
               польотів цивільних повітряних суден 
                  у повітряному просторі України 
 
                      I. Загальні положення 
     1.1. Ці  Правила  встановлюють  загальний порядок польотів та 
маневрування  повітряних  суден  у   класифікованому   повітряному 
просторі  України та повітряному просторі над відкритим морем,  де 
відповідальність за обслуговування повітряного руху (далі  –  ОПР) 
міжнародними договорами покладена на Україну, з метою забезпечення 
безпеки польотів цивільних повітряних суден і екологічної безпеки. 
     1.2. Вимоги  цих  Правил  поширюються   на   усіх   суб\’єктів 
авіаційної  діяльності  – фізичних та юридичних осіб незалежно від 
форми  власності,  відомчої   підпорядкованості,   які   провадять 
діяльність у галузі цивільної авіації. 
     1.3. Наведені  в  цих  Правилах  терміни  вживаються у такому 
значенні:
     абсолютна висота – відстань по вертикалі від середнього рівня 
моря до рівня, точки або об\’єкта, прийнятого за точку;
     абсолютна висота  переходу  –  абсолютна висота,  на якій або 
нижче якої положення  повітряного  судна  у  вертикальній  площині 
витримується у значеннях абсолютної висоти;
     авіаційна станція – наземна  станція  авіаційного  мобільного 
зв\’язку.   В   окремих   випадках   авіаційна  станція  може  бути 
встановлена на борту морського судна або на платформі в морі;
     аварійне обслуговування  – обслуговування,  що забезпечується 
шляхом оповіщення відповідних  організацій  про  повітряні  судна, 
яким  потрібна  пошуково-рятувальна  допомога,  та  сприяння таким 
організаціям на їх запит;
     аеродром –  поверхня  земної  або  водної  ділянки  (на  якій 
розміщені будинки, споруди та обладнання), яка призначена повністю 
або  частково  для  вильоту,  прибуття  та  руху  по  цій поверхні 
повітряних суден;
     аеродромний рух – увесь рух у зоні маневрування аеродрому,  а 
також польоти всіх повітряних суден в районі аеродрому.
     Повітряне судно  виконує політ в районі аеродрому,  коли воно 
входить до аеродромної схеми польотів, виходить з неї чи перебуває 
в її межах;
     аеродромна схема  польотів  –  встановлений  маршрут,   якого 
повинні дотримуватися повітряні судна, що виконують політ в районі 
аеродрому;
     аеродромне диспетчерське   обслуговування   –   диспетчерське 
обслуговування аеродромного руху;
     аеродромна диспетчерська   вишка  –  орган,  призначений  для 
забезпечення диспетчерського обслуговування аеродромного руху;
     барометрична висота – атмосферний тиск, виражений у величинах 
абсолютної висоти, що відповідає тиску по стандартній атмосфері на 
даному рівні;
     безпілотний (некерований)  аеростат  –  безпілотне  повітряне 
судно,  яке  легше за повітря,  не обладнане силовою установкою та 
перебуває у вільному польоті;
     бортова система   попередження  зіткнення  (далі  –  ACAS)  – 
бортова система,  що базується на використанні сигналів  бортового 
прийомовідповідача вторинного оглядового радіолокатора, функціонує 
незалежно  від  наземного  обладнання  і  повідомляє  пілоту   про 
небезпеку   зіткнення   з   повітряними   суднами,  які  обладнані 
прийомовідповідачами вторинної радіолокації;
     видимість – величина, яка являє собою значення, що перевищує:
     найбільшу відстань,  на   якій   чорний   об\’єкт   прийнятних 
розмірів,  розташований поблизу землі, можна побачити й розпізнати 
при його спостереженні на світлому фоні;
     найбільшу відстань,  на  якій світловий орієнтир силою світла 
приблизно 1000 кд можна побачити  й  розпізнати  на  неосвітленому 
фоні.
     Ці дві відстані мають різні значення  в  повітрі  із  заданим 
коефіцієнтом затухання:
     а) метеорологічна оптична дальність видимості;
     б) видимість, що змінюється залежно від освітленості фону;
     видимість у польоті – видимість з кабіни  пілота  повітряного 
судна у напрямку польоту;
     видимість біля  землі   –   видимість   на   аеродромі,   яка 
повідомляється   уповноваженим   спостерігачем   чи   автоматичною 
системою;
     висота нижньої   межі  хмар  –  відстань  за  вертикаллю  між 
поверхнею суші або води та нижньою межею найнижчого шару хмар,  що 
знаходяться  нижче  6000 метрів (20000 футів) та закривають більше 
половини неба;
     відносна висота   –   відстань  по  вертикалі  від  указаного 
вихідного рівня до рівня, точки або об\’єкта, прийнятого за точку;
     відповідний повноважний орган з питань цивільної авіації:
     щодо  польоту  над  відкритим морем – відповідний повноважний 
орган держави реєстрації;
     щодо польоту не над відкритим морем – відповідний повноважний 
орган держави, над якою виконується політ повітряного судна;
     відповідний повноважний  орган  ОПР  –  призначений  державою 
відповідний повноважний орган, який відповідає за забезпечення ОПР 
у межах даного повітряного простору;
     візуальні метеорологічні  умови   –   метеорологічні   умови, 
виражені  у  значеннях  дальності  видимості,  відстані до хмар та 
висоти нижньої межі хмар,  що відповідають установленим  значенням 
або перевищують їх;
     диспетчерська зона  –  частина  контрольованого   повітряного 
простору,   що   простягається   вгору   від  земної  поверхні  до 
встановленої верхньої межі;
     диспетчерський район  –  частина  контрольованого повітряного 
простору, що простягається вгору від межі, установленої над земною 
поверхнею,    до   встановленої   верхньої   межі,   контроль   та 
обслуговування повітряного руху в  якій  здійснюються  відповідним 
диспетчерським органом;
     диспетчерське обслуговування    підходу    –    диспетчерське 
обслуговування   контрольованих   польотів  повітряних  суден,  що 
прибувають або вилітають;
     диспетчерське обслуговування      повітряного      руху     – 
обслуговування, що надається з метою:
     запобігання зіткненням між повітряними суднами;
     запобігання зіткненням повітряних суден з перешкодами в  зоні 
маневрування;
     прискорення та підтримки  впорядкованого  потоку  повітряного 
руху;
     диспетчерський орган  підходу  –   орган,   призначений   для 
забезпечення    диспетчерського    обслуговування   контрольованих 
польотів повітряних суден, що прибувають або вилітають на (з) один 
або декілька аеродромів;
     диспетчерський дозвіл (дозвіл) –  дозвіл,  наданий  командиру 
повітряного   судна   діяти   відповідно   до  умов,  установлених 
диспетчерським органом;
     ешелон польоту  –  поверхня  постійного  атмосферного  тиску, 
віднесена до   встановленої   величини   тиску    760    мм.рт.ст. 
(1013,2 гектопаскалей /гПа/) і віддалена від інших таких поверхонь 
на величину встановлених інтервалів тиску.
     Барометричний висотомір,     калібрований    відповідно    до 
стандартної атмосфери:
     при встановленні  тиску за QNH показуватиме абсолютну висоту;
     при встановленні тиску за QFE  показуватиме  відносну  висоту 
над опорною точкою QFE;
     при встановленні тиску 760 мм.рт.ст.  (1013,2 ГПа) може  бути 
використаний для індикації ешелонів польоту.
     Відносна та абсолютна висота – це приладні висоти;
     загальний повітряний  рух  –  польоти  повітряних  суден,  що 
виконуються відповідно до вимог чинного законодавства України,  до 
стандартів  та  рекомендованої  практики  Міжнародної  організації 
цивільної авіації (IKAO);
     загальний розрахунковий закінчений час:
     для польотів   за   правилами   польотів   за   приладами   – 
розрахунковий   час,   необхідний   від  зльоту  до  прольоту  над 
визначеною за навігаційними  засобами  заданою  точкою,  від  якої 
припускається початок  схеми  заходження  на посадку за приладами, 
або,  якщо  навігаційні   засоби   не   пов\’язані   з   аеродромом 
призначення, – до прольоту над аеродромом призначення;
     для польотів за правилами візуальних польотів – розрахунковий 
час, необхідний від зльоту до прольоту над аеродромом призначення;
     запасний аеродром  –  аеродром,  до  якого   може   прямувати 
повітряне  судно у разі,  коли неможливо або недоцільно виконувати 
політ до аеродрому призначення або здійснити на ньому посадку.  До 
запасних аеродромів належать:
     запасний аеродром при вильоті – запасний аеродром,  на  якому 
повітряне  судно  може  здійснити  посадку,  якщо  в цьому виникає 
потреба незабаром після зльоту,  а  використати  аеродром  вильоту 
неможливо;
     запасний аеродром на маршруті – запасний аеродром,  на  якому 
повітряне  судно  може  здійснити  посадку  у  випадку  виникнення 
позаштатної чи аварійної ситуації під час польоту на маршруті;
     запасний аеродром  на  маршруті ETOPS – відповідний придатний 
запасний аеродром, на який може виконати посадку повітряне судно в 
результаті  відмови  двигуна або виникнення інших нестандартних чи 
аварійних ситуацій на маршруті польоту ETOPS;
     запасний аеродром пункту призначення – запасний аеродром,  на 
який може прямувати повітряне судно в тому випадку, коли неможливо 
чи недоцільно виконати посадку на аеродромі призначення.
     Аеродром, з якого виконується виліт повітряного  судна,  може 
бути  запасним  аеродромом  на  маршруті  або  запасним аеродромом 
пункту призначення для даного повітряного судна;
     злітно-посадкова смуга   –   встановлена  прямокутна  ділянка 
сухопутного аеродрому,  яка підготовлена  для  зльоту  та  посадки 
повітряних суден;
     заборонена зона – частина повітряного  простору  встановлених 
розмірів над поверхнею землі або над водою (водними об\’єктами), що 
знаходяться на території держави, у межах якого польоти повітряних 
суден заборонені;
     збірник аеронавігаційної інформації – збірник відомостей,  що 
містять довгострокову аеронавігаційну інформацію,  яка має важливе 
значення для аеронавігації;
     зона аеродромного руху – частина повітряного простору навколо 
аеродрому, яка встановлена для захисту аеродромного руху;
     зона маневрування  аеродрому  (далі  –  зона  маневрування) – 
частина аеродрому,  крім  перонів,  що  призначена   для   зльоту, 
посадки, руління повітряних суден;
     зона обмеження польотів – частина  повітряного  простору  над 
сухопутною  територією або територіальними водами,  де обмежуються 
польоти повітряних суден;
     зона посадки  –  частина  робочої  площі,  що  призначена для 
зльоту і посадки повітряних суден;
     зональна навігація   –   метод   навігації,   який   дозволяє 
повітряним  суднам  виконувати  політ   по   будь-якій   потрібній 
траєкторії в межах зони дії наземних або супутникових навігаційних 
засобів або в  межах,  що  визначені  технічними  характеристиками 
автономних засобів чи їх комбінації;
     інформація про рух – інформація,  що  надається  органом  ОПР 
повітряного  руху  екіпажу  повітряного судна з метою попередження 
його про інші відомі повітряні  судна  або  повітряні  судна,  які 
можуть   перебувати   недалеко   від   його  місцезнаходження  або 
зазначеного маршруту  польоту,  що  допомагає  екіпажу  запобігати 
зіткненню;
     командир повітряного  судна  –  пілот,  який  має  відповідну 
кваліфікацію та досвід. Командира повітряного судна з числа членів 
екіпажу призначає експлуатант для виконання  керівних  функцій  на 
повітряному судні.
     Власник, орендар  або  лізингоодержувач   повітряного   судна 
авіації загального призначення призначає пілота, на якого покладає 
виконання функцій командира повітряного судна та  відповідальність 
за безпечне виконання польоту.
     У разі якщо до складу екіпажу повітряного судна входить  лише 
одна особа, вона виконує обов\’язки командира повітряного судна;
     контрольований аеродром – аеродром,  на якому  забезпечується 
диспетчерське обслуговування аеродромного руху.
     Контрольований аеродром не передбачає обов\’язкової  наявності 
диспетчерської зони;
     контрольований повітряний  простір  –   частина   повітряного 
простору,    у    межах    якого    забезпечується   диспетчерське 
обслуговування  повітряного  руху   відповідно   до   встановленої 
класифікації повітряного простору ОПР.
     До контрольованого    повітряного    простору     відноситься 
повітряний простір ОПР класів A, B, C, D та E;
     контрольований політ – будь-який політ,  який виконується  за 
наявності диспетчерського дозволу;
     крейсерський рівень   –   рівень   (ешелон,   висота),   який 
підтримується повітряним судном протягом значної частини польоту;
     курс – напрямок,  який  вказує  повздовжню  вісь  повітряного 
судна,  виражений  в  градусах  від північного напрямку (дійсного, 
магнітного, компасного або умовного);
     лінія шляху  (трек) – проекція траєкторії польоту повітряного 
судна на земну поверхню,  напрямок якої в будь-якій точці  польоту 
виражений в градусах від північного напрямку (дійсного, магнітного 
або умовного);
     маршрут ОПР – визначений маршрут, призначений для спрямування 
потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного  руху. 
Зазначене   поняття  використовується  для  повітряного  маршруту, 
контрольованого чи неконтрольованого маршруту,  умовного маршруту, 
маршруту прибуття або вильоту тощо;
     межа дії  дозволу  –  пункт  або  точка,  до  межі  якої  діє 
диспетчерський дозвіл, виданий повітряному судну;
     місце очікування біля  злітно-посадкової  смуги  –  визначене 
місце для чекання,  призначене для захисту злітно-посадкової смуги 
чи критичної/чутливої зони ILS/MLS,  в якому повітряне  судно,  що 
виконує руління, і транспортні засоби повинні зупинитися і чекати, 
якщо немає іншого дозволу аеродромної диспетчерської вишки;
     набір висоти в крейсерському режимі – пілотування повітряного 
судна у крейсерському режимі,  яке забезпечує  приріст  абсолютної 
висоти пропорційно зменшенню маси повітряного судна;
     небезпечна зона – частина повітряного простору,  у межах якої 
у  визначені  періоди  часу  може  здійснюватися діяльність,  що є 
небезпечною для польотів повітряних суден;
     обслуговування повітряного   руху   –  загальний  термін,  що 
означає    у    відповідних     випадках     польотно-інформаційне 
обслуговування,     аварійне     обслуговування,    консультативне 
обслуговування,  диспетчерське  обслуговування  повітряного   руху 
(районне      диспетчерське      обслуговування,     диспетчерське 
обслуговування    підходу     або     аеродромне     диспетчерське 
обслуговування);
     орган обслуговування повітряного руху (далі –  орган  ОПР)  – 
орган   диспетчерського  обслуговування  повітряного  руху,  центр 
польотної   інформації   або   пункт   збору   повідомлень    щодо 
обслуговування повітряного руху;
     орган диспетчерського  обслуговування  повітряного   руху   – 
загальний  термін,  який  означає  у відповідних випадках районний 
диспетчерський центр,  диспетчерський орган підходу або аеродромну 
диспетчерську вишку;
     персонал із забезпечення безпеки польотів – особи,  неналежне 
виконання  якими  своїх  посадових  обов\’язків  може поставити під 
загрозу безпеку авіації,  до яких належать члени екіпажу, персонал 
з  технічного  обслуговування,  диспетчери  ОПР та інші відповідні 
категорії працівників;
     перон –   визначена   ділянка   сухопутного   аеродрому,   що 
призначена для розміщення повітряних  суден  з  метою  посадки  та 
висадки  пасажирів,  завантаження і розвантаження пошти,  вантажу, 
заправки, стоянки та технічного обслуговування;
     план польоту  – установлені відомості про намічений політ або 
частину польоту повітряного судна, які надаються органам ОПР;
     повітряне судно   –  апарат,  що  тримається  в  атмосфері  у 
результаті його взаємодії з повітрям,  відмінної від  взаємодії  з 
повітрям, відбитим від земної поверхні;
     повітряний простір  ОПР  –  частина  повітряного  простору  з 
літерним   позначенням,  у  межах  якого  виконуються  певні  види 
польотів  з  установленням  для  цих  польотів  відповідних  видів 
обслуговування повітряного руху і правил польотів;
     повітряний рух  –  усі  повітряні  судна,  що  перебувають  у 
польоті або рухаються у зоні маневрування аеродрому;
     повітряна траса (маршрут) – контрольований повітряний простір 
(або його частина) у вигляді коридору;
     повторюваний план  польоту  –  план  польоту,  що  стосується 
окремих польотів,  які часто повторюються, регулярно виконуються з 
однаковими основними елементами,  який надається експлуатантом для 
зберігання і багаторазового використання органами ОПР;
     поданий план польоту  –  план  польоту,  поданий  органу  ОПР 
пілотом   або   його   повноважним  представником,  без  будь-яких 
подальших змін;
     політ за правилами польотів (далі – політ за ППП) – політ, що 
виконується відповідно до правил польотів за приладами;
     політ за   правилами   візуальних   польотів  (далі  –  політ 
за ПВП) – політ,  що виконується відповідно до  правил  візуальних 
польотів;
     польотно-інформаційне обслуговування – обслуговування,  метою 
якого  є  надання  консультацій  та  інформації  для  забезпечення 
безпечного та ефективного виконання польотів;
     поточний план  польоту  – план польоту,  у тому числі можливі 
зміни до нього, зумовлені диспетчерськими дозволами;
     приладові метеорологічні   умови   –   метеорологічні  умови, 
виражені у значеннях дальності  видимості,  відстані  до  хмар  та 
висоти  нижньої  межі хмар;  ці значення нижчі,  ніж значення,  що 
встановлені для візуальних метеорологічних умов;
     психоактивні речовини   –  алкоголь,  опіоїди,  каннабіноїди, 
седативні   засоби,    гіпнотичні    препарати,    кокаїн,    інші 
психостимулювальні засоби, галюциногени та летючі розчинники.
     До психоактивних речовин у  значенні,  що  вживається  у  цих 
Правилах, не належать тютюн і кофеїн;
     пункт збору донесень щодо обслуговування повітряного  руху  – 
орган,  який  створюється з метою отримання повідомлень щодо ОПР і 
планів польоту, що подаються перед вильотом;
     пункт збору  донесень  щодо  органу  ОПР може створюватися як 
окремий орган або об\’єднуватися з існуючим органом, таким як орган 
ОПР чи орган обслуговування аеронавігаційною інформацією;
     радіотелефонний зв\’язок – зв\’язок, що призначений для мовного 
обміну інформацією;
     район польотної інформації – частина повітряного простору,  у 
межах якого забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та 
аварійне сповіщення;
     районне диспетчерське    обслуговування    –    диспетчерське 
обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах;
     районний диспетчерський   центр   –  орган,  призначений  для 
забезпечення   диспетчерського    обслуговування    контрольованих 
польотів   у  диспетчерських  районах,  що  перебувають  під  його 
контролем;
     рекомендація щодо запобігання зіткненню – рекомендація органу 
ОПР  стосовно  маневрування  повітряного  судна  з  метою  надання 
допомоги пілоту для запобігання зіткненню;
     рівень –  загальний  термін,  що   стосується   положення   у 
вертикальній площині повітряного судна, яке перебуває у польоті, і 
означає у відповідних випадках відносну висоту,  абсолютну  висоту 
чи ешелон польоту;
     розрахунковий час  заходження  на  посадку   –   розрахований 
органом   диспетчерського  ОПР  час,  коли  повітряне  судно,  яке 
прибуває, залишить  контрольну  точку  очікування  для  завершення 
заходження  на посадку.  Фактичний час покидання контрольної точки 
очікування  залежить  від  диспетчерського  дозволу  на  виконання 
заходження на посадку;
     розрахунковий час прибуття:
     а) під  час  виконання  польотів  за  ППП – розрахунковий час 
прибуття  повітряного  судна  до   наміченої   точки,   зазначеної 
навігаційними  засобами,  з  якої передбачається виконання маневру 
заходження  на   посадку   за   приладами,   чи   за   відсутності 
навігаційного засобу, пов\’язаного з цим аеродромом, – час прибуття 
повітряного судна у точку над аеродромом;
     б) під  час  виконання  польотів  за  ПВП – розрахунковий час 
прибуття повітряного судна у точку над аеродромом;
     розрахунковий час  прибирання  колодок  –  розрахунковий час, 
коли повітряне судно почне рух, пов\’язаний з вильотом;
     руління –  переміщення  повітряного  судна за рахунок власної 
тяги двигунів по поверхні аеродрому.
     Руління виключає етапи зльоту та посадки;
     руліжна доріжка – встановлений для руління  повітряних  суден 
маршрут  на сухопутному аеродромі,  який призначений для з\’єднання 
однієї частини аеродрому з іншою. Руліжною доріжкою може бути:
     руліжна доріжка  на  стоянці  – частина перону,  маркована як 
руліжна доріжка і призначена тільки для зарулювання та вирулювання 
з місць стоянок повітряних суден;
     руліжна доріжка на пероні – руліжна  доріжка  на  пероні,  що 
призначена для забезпечення руління повітряного судна через перон;
     руліжна доріжка  для  швидкого  звільнення  злітно-посадкової 
смуги – руліжна доріжка,  з\’єднана зі злітно-посадковою смугою під 
гострим  кутом  та  сконструйована  таким  чином,  щоб   дозволити 
повітряним    суднам,    які    виконують    посадку,    звільняти 
злітно-посадкову смугу на підвищених швидкостях, щоб  мінімізувати 
час зайнятості злітно-посадкової смуги;
     сигнальна зона    –    певна    територія    аеродрому,    що 
використовується для демонстрації наземних сигналів;
     спеціальний політ за ПВП – політ за ПВП,  виконання  якого  у 
диспетчерській  зоні  дозволено органом обслуговування повітряного 
руху у гірших метеорологічних умовах, ніж візуальні метеорологічні 
умови;
     термінальний диспетчерський  район  –  диспетчерський  район, 
який  встановлюється  в  місцях сходження маршрутів обслуговування 
повітряного руху навколо одного або декількох основних аеродромів;
     точка переключення  –  точка,  у якій при польоті повітряного 
судна на ділянці маршруту ОПР,  що визначений маяками дуже високої 
частоти, планується перехід основного навігаційного орієнтування з 
засобу,  що перебуває  позаду  повітряного  судна,  на  засіб,  що 
знаходиться попереду нього;
     точка передачі   повідомлень   –   визначений    географічний 
орієнтир,  відносно  якого може бути надане повідомлення про місце 
повітряного судна;
     фігурний політ (вищий пілотаж) – навмисно виконувані маневри, 
внаслідок яких повітряне судно різко змінює свої  позиції,  займає 
незвичайне  положення  у повітряному просторі або незвичайно міняє 
швидкість;
     центр польотної  інформації  –  орган  ОПР,  призначений  для 
забезпечення польотно-інформаційного обслуговування та  аварійного 
обслуговування у відповідному районі польотної інформації;
     член льотного екіпажу – сертифікований член екіпажу, на якого 
покладено  обов\’язки,  пов\’язані  з  керуванням  повітряним судном 
протягом службового польотного часу. 

Read More