Науково-практичний коментар до ст. 196 Сімейного кодексу України
Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати
алімен-
тів
1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зо-
бов\’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержу-
вач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у
розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за
кожен день прострочення.
2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з ура-
хуванням матеріального та сімейного стану платника алі-
ментів.
3. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є
неповнолітнім.
1. Можливість стягнення неустойки за прострочення спла-
ти аліментів була предметом дискусії. Опоненти вважали,
що
неустойка – це спосіб забезпечення виконання лише цивіль-
ного зобов\’язання, тому щодо обов\’язку по утриманню
засто-
совуватися не може. З таким висновком не можна було пого-
дитись.
Неустойка у формі пені – це універсальний спосіб забезпе-
чення будь-якого грошового зобов\’язання, незалежно від
під-
стави його виникнення. Цей висновок підтверджується тим,
що неустойкою забезпечується виконання обов\’язку по
сплаті
податку. Тому не було достатніх аргументів для
заперечення її
застосування у разі виникнення заборгованості за
аліментами.
2. Як зазначено у частині першій статті 196 СК, неустойка
може бути стягнена з того, хто винен у простроченні
сплати
аліментів.
За аналогією з цивільним законодавством у цьому разі слід
виходити із презумпції вини особи, яка прострочила
виконан-
ня зобов\’язання. У зв\’язку з цим на неї покладено тягар
дока-
зування протилежного.
Якщо платник аліментів доведе, що несплата аліментів бу-
ла наслідком тяжкої хвороби, іншої незалежної від нього
об-
ставини, право на неустойку у одержувача аліментів не
вини-
кає.
3. У першій редакції проекту Сімейного кодексу розмір не-
устойки становив 0,5 %. У процесі обговорення було
запропо-
новано збільшити його до 1 %.
Визначений розмір пені – 1% за кожен день прострочен-
ня – буде дієвим стимулом щодо належного виконання алі-
ментного обов\’язку.
Отже, розмір неустойки за кожен місяць прострочення ста-
новитиме ЗО % суми несплачених аліментів.
К. протягом січня – березня не сплачував аліменти, визна-
чені у твердій грошовій сумі – по 150 грн. щомісячно. Не-
устойка за січень становила 45 грн. Отже, сукупна сума,
на-
лежна до сплати за січень, становить 195 грн.
Сума боргу за січень не додається до заборгованості за
лю-
тий, відповідно і неустойка буде нараховуватися не із
суми
300 грн., а лише із суми 150 грн.
За березень місяць неустойка також буде нараховуватися
не із загальної суми основного боргу, а лише із 150 грн.
Отже, за кожен місяць прострочення з К. може додатково
до суми аліментів стягуватися неустойка (пеня) по 45 грн.
4. Розмір неустойки може бути зменшений з урахуванням,
наприклад, тяжкої хвороби дружини платника аліментів, не-
обхідністю витрат на капітальний ремонт житла тощо.
5. Стягнення неустойки вважається видом відповідальнос-
ті, тому її суб\’єктом не може бути той з батьків, хто є
непов-
нолітнім.
6. Кримінальний кодекс України встановлює кримінальну
відповідальність за ухилення від сплати \”аліментів на
утри-
мання\” дітей (стаття 164) та за ухилення від сплати \”коштів
на утримання непрацездатних батьків\” (стаття 165), які
були
визначені рішенням суду. Отже, якщо батько не надавав
дити-
ні щонайменшої матеріальної допомоги, але позов про
стягнен-
ня аліментів до нього не пред\’являвся, немає складу
злочину,
а тому він не може нести кримінальної відповідальності.