Archives Червень 2014

Науково-практичний коментар до ст. 32 Господарського кодексу України

Стаття 32. Недобросовісна конкуренція
 
1. Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
2. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб\’єкта господарювання, створення перешкод суб\’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.
3. Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.
Коментар:
1. Поняття недобросовісної конкуренції розвинене з положень Паризької конвенції з охорони промислової власності, яка була підписана в 1883 р. Вона встановила, що актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.
Ця норма містить всеохоплююче положення (генеральний делікт), згідно з яким можна регулювати та припиняти будь-які відносини, що виникають внаслідок здійснення недобросовісних дій у підприємницькій діяльності, суперечать встановленим правилам (нормативним актам), торговим та чесним звичаям і пов\’язані з економічною конкуренцією.
Характерною рисою більшості правопорушень у сфері недобросовісної конкуренції є здійснення їх шляхом активних дій, що включають свідому спрямованість волі на досягнення певної мети чи результату, а саме досягнення переваг у конкуренції, які є неправомірними. Стаття 1 Закону України \”Про захист від недобросовісної конкуренції\” визначає недобросовісну конкуренцію тільки як \”будь-які дії\” і прямо не вказує на бездіяльність як на протиправну поведінку.
Разом з тим, як випливає з визначення недобросовісної конкуренції у Договорі про проведення узгодженої антимонопольної політики, підписаному країнами СНД 25.01.2000 р., недобросовісна конкуренція може здійснюватися як у формі дій, так і у формі бездіяльності.
2. У частині 2 статті з метою конкретизації виділено три групи відносин, які стосуються ділової практики й актів недобросовісної конкуренції. При цьому не можна говорити про кодифікацію та вичерпний перелік неправомірних дій і видів актів недобросовісної конкуренції, які змінюються з розвитком ділової та торговельної практики.
До актів недобросовісної конкуренції законодавець відніс: по-перше, неправомірне використання ділової репутації господарюючого суб\’єкта; по-друге, створення перешкод господарюючим суб\’єктам у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції; по-третє, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.
3. Недобросовісна конкуренція посягає на ефективність економічних відносин, встановлений державою порядок здійснення підприємницької діяльності, суб\’єктивні права й інтереси споживачів і конкурентів, соціальне благополуччя суспільства в цілому. Тому вчинення дій, визначених Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення Антимонопольним комітетом України адміністративно-господарських штрафів, передбачених Законом України \”Про захист від недобросовісної конкуренції\”, а також адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.

Read More