Archives Вересень 2016

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов\’язкових для виконання.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці проводяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, за участю інших державних органів і професійних спілок у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

У разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник або уповноважений ним орган зобов\’язаний вжити погоджених з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, заходів, що забезпечать безпеку працівників.

 

Коментар:

 

1. В Україні створена система державних нормативних актів про охорону праці. Правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, затверджені державними органами в межах їх компетенції, мають чинність правових норм, підлягають виконанню, і їх невиконання або неналежне виконання тягне юридичну відповідальність аж до кримінальної.

2. Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (ДНАОП) здійснюється Державним комітетом з нагляду за охороною праці за участю інших державних органів і професійних спілок.

3. Положення про опрацювання, прийняття, перегляд і скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці передбачає, що ДНАОП опрацьовуються під керівництвом і за особистою участю спеціалістів Держнаглядохоронпраці, Міністерства екології і природних ресурсів, санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров\’я і управління пожежної безпеки МНС.

Функцію головної організації щодо опрацювання ДНАОП виконує Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який входить до системи державного нагляду за охороною праці. З питань опрацювання державних нормативних актів з правил гігієни праці, пожежної, ядерної та радіаційної безпеки головні організації визначаються відповідно Міністерством охорони здоров\’я, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій і Міністерством екології і природних ресурсів.

У кожній галузі народного господарства визначається базова організація щодо опрацювання нормативних актів про охорону праці.

Плани опрацювання ДНАОП – перспективні (п\’ятирічні) та уточнені (річні) – затверджує Держнаглядохоронпраці. Про це дається інформація в журналі \”Охорона праці\”. Поряд з цим інформуванням, ДНАОП підлягають реєстрації як і всі нормативні акти міністерств і відомств у Міністерстві юстиції. Наказом Держнаглядохоронпраці затверджено Порядок побудови, викладу та оформлення державних нормативно-правових актів про охорону праці (цей акт не був зареєстрований в Міністерстві юстиції).

4. На відміну від ДНАОП, стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби праці, а також технологічні процеси затверджуються Держстандартом. Вони повинні містити вимоги щодо охорони праці і в цій частині підлягають погодженню з органами державного нагляду охорони праці.

5. Нормативні акти підприємств з питань охорони праці не можуть заміняти ДНАОП. Тому відповідно до частини четвертої ст. 157 КЗпП у разі відсутності в ДНАОП вимог, які необхідно виконувати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник зобов\’язаний вжити погоджені з органами державного нагляду за охороною праці заходи, з метою забезпечення безпеки працівників.

6. ДНАОП не вичерпують усієї системи нормативних актів про охорону праці. Тому ст. 17 Закону \”Про охорону праці\” передбачає обов\’язок розробки і затвердження підприємствами положень, інструкцій, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до міжгалузевих і галузевих ДНАОП. Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці. Нормативні акти про охорону праці підприємства до їх затвердження підлягають погодженню із службою охорони праці підприємства та юрисконсультом. Деякі нормативні акти відповідно до чинних правил затверджуються трудовим колективом з додержанням норм про кворум і порядок прийняття рішень трудовим колективом.

Держнаглядохоронпраці рекомендував приймати на підприємствах такі нормативні акти про охорону праці підприємства:

– Положення про систему управління охороною праці на підприємстві (розробляється на основі відповідного галузевого положення і затверджується власником);

– Положення про комісію з питань охорони праці підприємства (розробляється на основі Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 р. N 55, і затверджується зборами трудового колективу); 

– Положення про роботу уповноважених найманих працівників з питань охорони праці (розробляється на основі Типового положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 р. N 56, і затверджується трудовим колективом). Відповідно до ст. 42 Закону \”Про охорону праці\” у випадку відсутності на підприємстві профспілки громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа;

– Положення про навчання з питань охорони праці (розробляється і затверджується власником);

– Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) з питань пожежної безпеки;

– Наказ про порядок атестації робочих місць на їх відповідність нормативним актам про охорону праці (затверджується власником);

– Положення про організацію попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів (розробляються на основі Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров\’я України від 21 травня 2007 р. N 246, і затверджується власником);

– Положення про санітарну лабораторію підприємства (затверджується при наявності на підприємстві шкідливих умов праці на основі Положення про санітарну лабораторію на промисловому підприємстві, затвердженого наказом Міністерством охорони здоров\’я СРСР);

– Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями та видами робіт (затверджується власником відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці);

– Інструкція про порядок організації і проведення зварювальних та інших вогневих робіт на виробництві (затверджується власником на основі Правил пожежної безпеки в Україні);

– Загальнооб\’єктова і цехова інструкції про заходи пожежної безпеки (затверджуються відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні);

– Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких необхідно попередньо спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці (затверджується на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою і Переліку робіт, де є потреба в професійному доборі);

– Перелік посадових осіб підприємства, які зобов\’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці (затверджується власником на основі Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. N 15);

– Наказ про організацію видачі безплатно працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування (розробляється на підприємствах, які мають виробництва із шкідливими умовами праці, на основі Правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, Переліку робіт і посад, робота на яких надає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв\’язку з особливо шкідливими умовами праці, Раціонів лікувально-профілактичного харчування і норми безплатної видачі вітамінних препаратів. Названі три нормативних акти затверджені постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС і є чинними в Україні);

– Наказ про організацію видачі безплатно молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємств, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці (затверджується при наявності на підприємстві виробництв із шкідливими умовами праці на основі постанови Держкомпраці СРСР і ВЦРПС \”Про порядок безплатної видачі молока та інших рівноцінних харчових продуктів працівникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці\”; Переліку хімічних речовин, за умови роботи з якими з метою профілактики рекомендоване вживання молока та інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого наказом Мінздраву СРСР; Санітарних правил обладнання, утримання та оснащення молокороздавальних пунктів на промислових підприємствах, затверджених наказом Головного санітарного лікаря СРСР);

– Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спеціальним одягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, організації належного зберігання та утримання цих засобів (затверджується на підприємствах, де є відповідні виробництва, на основі Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту і відповідно до типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам відповідних галузей).

Наведений перелік нормативних актів про охорону праці підприємства не є вичерпним. З урахуванням специфіки виробництва та організації праці можуть видаватися й інші нормативні акти про охорону праці.