Стаття 185. Участь батьків у додаткових витратах на дитину | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Стаття 185. Участь батьків у додаткових витратах на дитину

Стаття 185. Участь батьків у додаткових витратах на дитину

 Стаття 185. Участь батьків у додаткових витратах на дитину 
     1. Той  з  батьків,  з кого присуджено стягнення аліментів на 
дитину,  а також той з  батьків,  до  кого  вимога  про  стягнення 
аліментів  не  була подана,  зобов\’язані брати участь у додаткових 
витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком 
здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). 
     2. Розмір  участі  одного  з батьків у додаткових витратах на 
дитину в разі спору визначається за рішенням суду,  з  урахуванням 
обставин, що мають істотне значення. 
     Додаткові витрати  на дитину можуть фінансуватися наперед або 
покриватися після їх фактичного понесення разово,  періодично  або 
постійно. 
     Стаття 186.  Контроль  органу опіки та піклування за цільовим 
                  витрачанням аліментів 
     1. За заявою платника аліментів або  за  власною  ініціативою 
орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. 
     2. У  разі нецільового витрачання аліментів платник має право 
звернутися до суду з позовом про зменшення розміру  аліментів  або 
про  внесення  частини  аліментів  на  особистий  рахунок дитини у 
відділенні Державного ощадного банку України. 
     Стаття 187.  Відрахування аліментів на дитину за  ініціативою 
                  платника 
     1. Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем 
виплати пенсії,  стипендії про відрахування аліментів на дитину  з 
його  заробітної плати,  пенсії,  стипендії у розмірі та на строк, 
які визначені у цій заяві. 
     Така заява може бути ним відкликана. 
     2. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються 
не  пізніше  триденного строку від дня,  встановленого для виплати 
заробітної плати, пенсії, стипендії. 
     3. На підставі заяви одного з батьків  аліменти  можуть  бути 
відраховані і тоді,  коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню 
на підставі заяви та  виконавчих  документів,  перевищує  половину 
заробітної  плати,  пенсії,  стипендії,  а  також якщо з нього вже 
стягуються аліменти на іншу дитину. 
     Стаття 188.  Звільнення  батьків  від  обов\’язку   утримувати 
                  дитину 
     1. Батьки  можуть  бути  звільнені  від  обов\’язку утримувати 
дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і 
забезпечує повністю її потреби. 
     2.  Батьки  можуть  бути  звільнені  від обов\’язку утримувати 
дитину  тільки  за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати 
дохід  або  її  дохід  зменшився,  заінтересована  особа має право 
звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. ( Статтю 188 
доповнено  частиною другою згідно із Законом N 2901-IV ( 2901-15 ) 
від 22.09.2005 ) 
     Стаття 189.  Договір  між  батьками  про  сплату аліментів на 
                  дитину 
     1. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на 
дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору 
не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. 
     Договір укладається   у   письмовій   формі   і   нотаріально 
посвідчується. 
     2. У  разі  невиконання  одним  із батьків свого обов\’язку за 
договором  аліменти  з  нього  можуть  стягуватися   на   підставі 
виконавчого напису нотаріуса. 
     Стаття 190.  Припинення права на аліменти на дитину у зв\’язку 
                  з набуттям права власності на нерухоме майно 
     1. Той із батьків,  з ким проживає дитина,  і той із батьків, 
хто проживає окремо від неї,  з дозволу органу опіки та піклування 
можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини 
у  зв\’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий 
будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). 
     Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає  державній 
реєстрації. 
     Якщо дитина  досягла  чотирнадцяти років,  вона бере участь в 
укладенні цього договору. 
     2. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама  дитина 
або  дитина  і  той  із  батьків,  з  ким вона проживає,  на праві 
спільної часткової власності на це майно. 
     У  разі  укладення  такого  договору  той  із  батьків, з ким 
проживає дитина, зобов\’язується самостійно утримувати її. 
     3. Укладення   договору  не  звільняє  того  з  батьків,  хто 
проживає окремо,  від обов\’язку брати участь у додаткових витратах 
на дитину. 
     4. На  майно,  одержане  за  договором  відповідно до частини 
першої цієї статті, не може бути звернене стягнення. 
     5. Майно,  одержане  дитиною  за  цим  договором,  може  бути 
відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки 
та піклування. 
     6. Договір,  укладений  відповідно  до  частини  першої  цієї 
статті,   визнається   судом   недійсним  за  вимогою  відчужувача 
нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового 
запису про народження дитини. 
     У разі    визнання    договору    недійсним   у   відчужувача 
відновлюється право власності на нерухоме майно. 
     7. За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений 
відповідно  до частини першої цієї статті,  може бути розірваний у 
разі невиконання тим із батьків,  з ким проживає дитина, обов\’язку 
по її утриманню. 
     Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину 
     1. Аліменти  на дитину присуджуються за рішенням суду від дня 
пред\’явлення позову. 
     2. Аліменти за  минулий  час  можуть  бути  присуджені,  якщо 
позивач  подасть  суду  докази  того,  що  він вживав заходів щодо 
одержання аліментів з  відповідача,  але  не  міг  їх  одержати  у 
зв\’язку  з  ухиленням  останнього від їх сплати.  У цьому разі суд 
може присудити аліменти за минулий час,  але не більш  як  за  три 
роки.