ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ

ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ

 Глава 20-2 
                  ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ 
     Стаття 256-5. Дитячий будинок сімейного типу 
     1. Дитячий  будинок  сімейного  типу  –  окрема   сім\’я,   що 
створюється  за  бажанням  подружжя  або  окремої  особи,  яка  не 
перебуває  у  шлюбі,  для  забезпечення  сімейним  вихованням   та 
спільного  проживання  не  менш  як  п\’яти  дітей-сиріт  і  дітей, 
позбавлених батьківського піклування. 
     Стаття 256-6. Батьки-вихователі дитячого будинку сімейного 
                   типу 
     1. Батьки-вихователі  –  подружжя  або  окрема  особа,  що не 
перебуває у шлюбі,  які взяли  дітей-сиріт  і  дітей,  позбавлених 
батьківського піклування, для виховання та спільного проживання. 
     2. Батьки-вихователі   несуть   обов\’язки   по  вихованню  та 
розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу. 
     3.  Батьками-вихователями  не  можуть бути особи, зазначені в 
статті 212 цього Кодексу.
{   Частина  третя  статті  256-6  в  редакції  Закону  N  1452-VI 
( 1452-17 ) від 04.06.2009 } 
     4. Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють 
без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. 
     5. Батькам-вихователям для потреб дитячого будинку  сімейного 
типу  позачергово  надається  обладнаний  індивідуальний  житловий 
будинок або  багатокімнатна  квартира  за  нормами,  встановленими 
законодавством. 
     Стаття 256-7. Вихованці дитячого будинку сімейного типу 
     1. Вихованцями  дитячого будинку сімейного типу є діти-сироти 
і діти, позбавлені батьківського піклування. 
     2. На  влаштування  дитини-сироти   і   дитини,   позбавленої 
батьківського  піклування,  до  дитячого  будинку  сімейного  типу 
потрібна згода дитини,  якщо вона досягла  такого  віку  та  рівня 
розвитку, що може її висловити. 
     Згода дитини  на влаштування її до дитячого будинку сімейного 
типу з\’ясовується  службовою  особою   закладу,   в   якому   вона 
перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу 
опіки та піклування, про що складається відповідний документ. 
     3. Вихованці проживають  і  виховуються  у  дитячому  будинку 
сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження 
навчання у  професійно-технічному,  вищому   навчальному   закладі 
I-IV рівнів акредитації – до його закінчення. 
     4. За    вихованцями    дитячого   будинку   сімейного   типу 
зберігається право на аліменти,  пенсію, інші соціальні виплати, а 
також на відшкодування шкоди у зв\’язку з втратою годувальника, які 
вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу. 
     5. Вихованці мають право  підтримувати  особисті  контакти  з 
батьками та іншими родичами,  крім випадків,  коли це може завдати 
шкоди їхньому життю, здоров\’ю та моральному вихованню. 
     Стаття 256-8. Створення дитячого будинку сімейного типу 
     1. Рішення про  створення  дитячого  будинку  сімейного  типу 
приймається  районною,  районною  в  містах  Києві  та Севастополі 
державними адміністраціями,  виконавчим  комітетом  міської  (міст 
республіканського  Автономної  Республіки  Крим  і  міст обласного 
значення)  ради  в  порядку,  встановленому  Кабінетом   Міністрів 
України. 
     2. Між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення 
про створення дитячого будинку сімейного типу,  на основі типового 
договору  укладається  договір про організацію діяльності дитячого 
будинку сімейного типу. 
     3. Орган, який прийняв рішення про створення дитячого будинку 
сімейного     типу,     зобов\’язаний     контролювати    виконання 
батьками-вихователями своїх обов\’язків щодо виховання та утримання 
дітей. 
     4. Положення  про  дитячий  будинок  сімейного типу і типовий 
договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу 
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
{  Розділ  IV  доповнено  главою  20-2 згідно із Законом N 3497-IV 
( 3497-15 ) від 23.02.2006 } 
                             Розділ V 
              ПРАВА ТА ОБОВ\’ЯЗКИ ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ\’Ї 
                            ТА РОДИЧІВ 
                             Глава 21 
        ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ТА ОБОВ\’ЯЗКИ ІНШИХ ЧЛЕНІВ 
                         СІМ\’Ї ТА РОДИЧІВ 
     Стаття 257.  Права  баби  та  діда,  прабаби  та  прадіда  на 
                  виховання внуків, правнуків 
     1. Баба,  дід,  прабаба,  прадід  мають право спілкуватися зі 
своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. 
     2. Батьки чи інші особи,  з якими проживає дитина,  не  мають 
права перешкоджати у здійсненні бабою,  дідом,  прабабою, прадідом 
своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. 
     Якщо такі перешкоди  чиняться,  баба,  дід,  прабаба,  прадід 
мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. 
     Стаття 258. Права баби і діда щодо захисту внуків 
     1. Баба і дід мають право на самозахист внуків. 
     2. Баба  і  дід  мають  право  звернутися за захистом прав та 
інтересів малолітніх,  неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних 
внуків  до  органу опіки та піклування або до суду без спеціальних 
на те повноважень. 
     Стаття 259. Права братів та сестер на спілкування 
     1. Права та обов\’язки,  встановлені  законом  для  братів  та 
сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри. 
     2. Брати  та  сестри,  зокрема  ті,  які не проживають разом, 
мають право на спілкування. 
     3. Мати,  батько,  баба,  дід, інші особи, з якими проживають 
неповнолітні   брати   та   сестри,  зобов\’язані  сприяти  їхньому 
спілкуванню. 
     4. Повнолітні особи мають  право  брати  участь  у  вихованні 
своїх неповнолітніх братів та сестер,  незалежно від місця їхнього 
проживання. 
     Стаття 260.  Право мачухи,  вітчима брати участь у  вихованні 
                  пасинка, падчерки 
     1. Якщо   мачуха,   вітчим   проживають   однією   сім\’єю   з 
малолітніми,  неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право 
брати участь у їхньому вихованні. 
     Стаття 261.  Права та обов\’язки особи, яка взяла у свою сім\’ю 
                  дитину, щодо її виховання 
     1.  Особа,  яка  взяла у свою сім\’ю дитину-сироту або дитину, 
позбавлену  батьківського  піклування, має права та обов\’язки щодо 
її  виховання  та  захисту відповідно до положень статей 249 і 262 
цього Кодексу.
{ Частина перша статті 261 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 } 
     Стаття 262.  Права сестри,  брата,  мачухи,  вітчима та інших 
                  членів сім\’ї на захист дітей 
     1. Сестра,  брат,  мачуха,  вітчим мають право на  самозахист 
своїх   малолітніх,   неповнолітніх,   повнолітніх  непрацездатних 
братів, сестер, пасинка, падчерки. 
     2. Сестра,  брат,  мачуха,  вітчим мають право звернутися  за 
захистом   прав   та   інтересів   малолітніх,   неповнолітніх  та 
повнолітніх непрацездатних братів,  сестер,  пасинка,  падчерки до 
органу  опіки  та  піклування  або  до  суду без спеціальних на те 
повноважень. 
     Стаття 263.  Вирішення судом спорів щодо участі  баби,  діда, 
                  прабаби,   прадіда,   братів,   сестер,  мачухи, 
                  вітчима у вихованні дитини 
     1. Спір щодо участі  баби,  діда,  прабаби,  прадіда,  брата, 
сестри,  мачухи,  вітчима  у  вихованні  дитини  вирішується судом 
відповідно до статті 159 цього Кодексу. 
     Стаття 264.  Обов\’язки  особи  піклуватися  про  бабу,  діда, 
                  прабабу,  прадіда,  а також про того, з ким вона 
                  проживала однією сім\’єю 
     1. Внуки,  правнуки зобов\’язані піклуватися про  своїх  бабу, 
діда, прабабу, прадіда. 
     2. Повнолітні брати,  сестри,  пасинки,  падчерки зобов\’язані 
піклуватися про брата,  сестру, вітчима, мачуху, які виховували їх 
та надавали їм матеріальну допомогу. 
     Такий обов\’язок мають особи і щодо тих,  з ким вони проживали 
однією сім\’єю до досягнення повноліття.