Стаття 15. Державна реєстрація розірвання шлюбу | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Стаття 15. Державна реєстрація розірвання шлюбу

Стаття 15. Державна реєстрація розірвання шлюбу

Стаття 15. Державна реєстрація розірвання шлюбу 
     1. Державна    реєстрація    розірвання   шлюбу   проводиться 
відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану  у 
встановлених законом випадках. 
     2. Державна реєстрація розірвання шлюбу подружжя,  яке не має 
дітей,  проводиться відповідним органом державної реєстрації актів 
цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за 
їх заявою. 
     Якщо один з подружжя через поважну причину не  може  особисто 
подати   заяву  про  розірвання  шлюбу,  таку  заяву,  нотаріально 
засвідчену або прирівняну до  нотаріально  засвідченої,  від  його 
імені може подати другий з подружжя. 
     3. Державна  реєстрація  розірвання  шлюбу  проводиться після 
закінчення одного місяця від дня подання відповідної  заяви,  якщо 
вона не була відкликана. 
     4. У  разі  якщо  подружжя  через  поважну  причину  не  може 
з\’явитися до органу державної реєстрації  актів  цивільного  стану 
для  державної  реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них 
день,  строк такої реєстрації на письмове прохання  подружжя  може 
бути  перенесений  на  інший  день.  При  цьому  строк перенесення 
державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати  одного 
року з дня подання заяви. 
     Якщо один  з подружжя через поважну причину не може з\’явитися 
для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі 
заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово 
повідомити орган державної реєстрації актів цивільного  стану  про 
згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити 
місцезнаходження  органу  державної  реєстрації  актів  цивільного 
стану,  до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.  У 
разі надсилання письмового повідомлення підпис  на  ньому  того  з 
подружжя,   який  не  може  з\’явитися,  повинен  бути  нотаріально 
засвідчений. 
     5. У разі якщо один з подружжя визнаний  безвісно  відсутнім, 
недієздатним,  державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться за 
заявою другого з подружжя. 
     6. Той  з  подружжя,  який  бажає  відновити  своє   дошлюбне 
прізвище,  повинен  заявити  про  це в органі державної реєстрації 
актів цивільного стану під  час  державної  реєстрації  розірвання 
шлюбу. 
     7. Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання 
шлюбу,  здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому 
записі про шлюб. 
     У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду,  яке 
набрало законної сили,  надсилається  судом  до  органу  державної 
реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення. 
     8.  Про  державну  реєстрацію  розірвання  шлюбу  в паспортах 
громадянина України осіб робиться відмітка про розірвання шлюбу із 
зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, з якою розірвано 
шлюб, та місця і дати державної реєстрації розірвання шлюбу. 
     Відмітка про  розірвання  шлюбу  за  рішенням суду робиться в 
паспортах  громадянина  України  осіб, шлюб між якими розірвано, у 
разі  їх звернення до органу державної реєстрації актів цивільного 
стану.
{ Частина восьма статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 } 
     Стаття 16. Державна реєстрація зміни імені 
     1. Державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені, 
по  батькові)  (далі  –  зміна  імені)  проводиться  лише стосовно 
громадян України. 
     2. Державна реєстрація зміни  імені  проводиться  відповідним 
органом  державної  реєстрації  актів  цивільного  стану за заявою 
фізичної особи, яка досягла віку, встановленого законом, за місцем 
її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації 
актів цивільного  стану  відповідних  актових  записів  цивільного 
стану  та  відомостей  у Державному реєстрі актів цивільного стану 
громадян. 
     У разі відсутності в архівах  відділів  державної  реєстрації 
актів  цивільного  стану  відповідних  актових  записів цивільного 
стану та відомостей у Державному реєстрі  актів  цивільного  стану 
громадян  державну  реєстрацію  зміни  імені  може  бути проведено 
тільки після їх поновлення та внесення відомостей  до  зазначеного 
Реєстру в установленому порядку. 
     3. У  разі  реєстрації  громадянином України актів цивільного 
стану в компетентних органах іноземних держав,  з якими Україна не 
уклала  договорів  про  правову  допомогу  та  правові відносини у 
цивільних і сімейних  справах,  державна  реєстрація  зміни  імені 
проводиться  без  витребування  копій  актових  записів цивільного 
стану.  Реєстрація актів цивільного стану  компетентними  органами 
іноземних  держав  підтверджується  відповідними  легалізованими у 
встановленому порядку документами про реєстрацію актів  цивільного 
стану. 
     4. Заява  про зміну імені,  подана у встановленому порядку до 
відділу державної реєстрації актів цивільного стану, розглядається 
у  тримісячний  строк  з  дня  її  подання.  За наявності поважної 
причини цей строк може бути продовжено,  але не більш  як  на  три 
місяці. 
     Заява про  зміну  імені,  подана  у  встановленому порядку до 
дипломатичного представництва або консульської  установи  України, 
розглядається у шестимісячний строк з дня її подання. 
     5. Розгляд  заяви про зміну імені може бути зупинено,  у разі 
якщо виникла потреба у поновленні актових записів цивільного стану 
та  внесенні  відповідних  відомостей  до Державного реєстру актів 
цивільного стану громадян. 
     6. Порядок   розгляду   заяв   громадян   про   зміну   імені 
встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
     7. Державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення 
змін до  актових  записів  цивільного  стану,  складених  стосовно 
особи,  яка змінила ім\’я,  та її малолітніх і неповнолітніх дітей, 
крім передбачених законом випадків, а також повнолітніх дітей. 
     Стаття 17. Державна реєстрація смерті 
     1. Державна реєстрація смерті проводиться  органом  державної 
реєстрації актів цивільного стану на підставі: 
     1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом 
охорони здоров\’я або судово-медичною установою; 
     2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в  певний 
час або про оголошення її померлою. 
     2. Заява  про державну реєстрацію смерті подається не пізніше 
трьох днів з дня настання смерті або виявлення  трупа,  а  в  разі 
якщо  неможливо  одержати  документ  закладу  охорони здоров\’я або 
судово-медичної установи, – не пізніше п\’яти днів. 
     3. Державна реєстрація смерті за заявою,  поданою  у  строки, 
визначені  частиною  другою  цієї статті,  та до закінчення одного 
року  з  дня  настання  смерті,  проводиться  за  останнім  місцем 
проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа 
або за місцем поховання. 
     4. Державна   реєстрація   смерті   проводиться   за   місцем 
проживання заявника у разі: 
     1) якщо  заява  надійшла  після  закінчення одного року з дня 
настання смерті; 
     2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 
     3) звернення для реєстрації смерті  особи,  оголошеної  судом 
померлою. 
     5. У  разі  настання смерті в дорозі (у поїзді,  на судні,  в 
літаку тощо) державна реєстрація  смерті  може  бути  проведена  в 
найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. 
     6. Державна  реєстрація  смерті проводиться за заявою родичів 
померлого,  представників органу опіки та піклування,  працівників 
житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони 
здоров\’я, де настала смерть, та інших осіб. 
     7. Про державну реєстрацію смерті іноземця  відділ  державної 
реєстрації   актів   цивільного   стану   повідомляє  Міністерство 
закордонних справ України.