Науково-практичний коментар до ст. 6 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 6 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 6 Сімейного кодексу України

Стаття 6. Дитина

 

1. Правовий статус дитини має особа до досягнення
нею

повноліття.

 

2. Малолітньою вважається дитина до
досягнення нею

чотирнадцяти років.

 

Неповнолітньою вважається дитина у віці від
чотирнад-

цяти до вісімнадцяти років.

 

1. За статтею 1 Конвенції про права дитини,
дитиною є ко-

жна людська істота до досягнення нею
18-річного віку, якщо

за законом, що застосовується до даної
особи, вона не досягає

повноліття раніше.

 

Термін людська істота викликав в Україні
певне не-

сприйняття, тому вирішено було дещо змінити
акценти: ди-

тиною є особа…

 

В український мові паралельно із словом дитина вжива-

ються слова син, дочка. Доки живуть
наші батьки –

доти ми діти – ця народна мудрість
відображає духовний

стан українця. Тому з Божої ласки можна
вважатися дити-

ною і у п\’ятдесят, і у шістдесят років.
Застосування у законо-

давстві постійно слова дитина до осіб
різного віку виклика-

ло необхідність його конкретизації: дитина,
яка не досягла

чотирнадцяти років, дитина у віці від
чотирнадцяти до вісім-

надцяти років, неповнолітня дитина,
повнолітня дитина, пов-

нолітня непрацездатна дитина.

 

Сімейний кодекс України – перший
законодавчий акт, у

якому дитина як правова категорія має
чітко визначену

вікову межу – 18 років. Ні реєстрація шлюбу
до досягнення

цього віку, ні надання повної цивільної
дієздатності тому, хто

працює за трудовим договором або бажає
займатися підпри-

ємництвом, не припиняють у особи статусу
дитини. Однак

після повноліття перед нами вже, з правової
точки зору, не

дитина, а син чи дочка. У Сімейному кодексі
України чітко

проводиться таке розмежування.

 

Перенесення конвенційної норми до Сімейного
кодексу

України та її розвиток у ньому спрямоване
на забезпечення

чіткості, однозначності правових категорій.
Завдяки цьому

зникне потреба поділяти дітей на
неповнолітніх та повноліт-

ніх. Проте даремно сподіватися, що саме
таке смислове на-

вантаження слова дитина стане одразу
домінуючим. Для

цього потрібен час.

 

3. У частині другій статті 6 СК діти за
віком поділені на дві

групи. Правильно те, що дитина у віці до 14
років названа ма-

лолітньою. Станіслав Дністрянський називав
таких дітей не-

долітками, на противагу підліткам, тобто
дітям старшого

віку.

 

Шкода, що дитина, яка досягла 14-ти років,
не названа

підлітком. Тоді вдалося б вирішити проблему
термінологічно-

го поділу дітей за віком сповна.