Науково-практичний коментар до ст. 20 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 20 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 20 Сімейного кодексу України

Стаття 20. Застосування позовної давності
до вимог, що ви-

пливають із сімейних відносин

 

1. До вимог, що випливають із сімейних
відносин, позо-

вна давність не застосовується, крім
випадків, передбаче-

них частиною другою статті 72, частиною
другою статті

129, частиною третьою статті 138, частиною
третьою стат-

ті 139 цього Кодексу.

 

2. У випадках, передбачених частиною першою
цієї

статті, позовна давність застосовується
судом відповідно

до Цивільного кодексу України, якщо інше не
передбачено

цим Кодексом.

 

1. Відповідно до статті 256 Цивільного
кодексу України по-

зовною давністю є строк, протягом якого
особа, право якої по-

рушено, може звернутися до суду з вимогою
про захист.

 

До вимог, що випливають із цивільних
відносин, позовна

давність застосовується завжди, крім
випадків, встановлених

законом. До сімейних відносин, навпаки,
позовна давність не

застосовується, крім випадків, встановлених
законом. У зв\’яз-

ку з цим позови про розірвання шлюбу,
визнання шлюбу не-

дійсним, стягнення аліментів, відібрання
дитини, скасування

усиновлення тощо можна подати до суду
незалежно від часу

виникнення підстав для звернення до суду.

 

2. Позовна давність поширена лише на чотири
види вимог:

 

1) на вимогу про поділ майна, що є об\’єктом
права спільної

сумісної власності подружжя, якщо шлюб між
ними розірва-

но, – 3 роки (стаття 72);

 

2) на вимогу про визнання батьківства того,
хто вважає се-

бе батьком дитини, народженої жінкою, яка
перебуває у

шлюбі, – 1 рік (стаття 129);

 

3) на вимогу матері про виключення запису
про її чоловіка

як батька з актового запису про народження
дитини – 1 рік

(стаття 138);

 

4) на вимогу жінки, яка вважає себе матір\’ю
дитини, про

визнання її материнства – 1 рік (стаття
139).

 

Сімейний кодекс не передбачає поширення
позовної давнос-

ті на вимогу про стягнення неустойки за
прострочення сплати

аліментів, у зв\’язку з чим відповідна
вимога може бути

пред\’явлена у будь-який час.

 

3. У разі застосування позовної давності до
вимог, що ви-

пливають із сімейних відносин, враховуються
норми Цивіль-

ного кодексу щодо зупинення та переривання
позовної давно-

сті, а також наслідків подання позову після
спливу позовної

давності.

 

4. Позовна давність стосовно вимог, які
випливають із сі-

мейних правовідносин, завжди починаються
від дня, коли

особа дізналася або могла дізнатися про
порушення свого пра-

ва або інтересу. Єдине застереження
міститься у статті 72 СК:

незважаючи на можливе порушення права
спільної сумісної

власності, позовна давність розпочинається
лише за умови ро-

зірвання шлюбу.