Науково-практичний коментар до ст. 41 Сімейного кодексу України

Стаття 41. Шлюб, який може бути визнаний
недійсним за

рішенням суду

1. Шлюб може бути визнаний недійсним за
рішенням

суду, якщо він був зареєстрований:

1) між усиновлювачем та усиновленою ним
дитиною з

порушенням вимог, встановлених частиною
четвертою стат-

ті 26 цього Кодексу;

2) між двоюрідними братом та сестрою; між
тіткою, дя-

дьком та племінником, племінницею;

3) з особою, яка приховала свою тяжку
хворобу або хво-

робу, небезпечну для другого з подружжя і
(або) їхніх на-

щадків;

4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і
якій не було

надано права на шлюб.

2. При вирішенні справи про визнання шлюбу
недійс-

ним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом
порушені

права та інтереси особи, тривалість
спільного проживання

подружжя, характер їхніх взаємин, а також
інші обстави-

ни, що мають істотне значення.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним у
разі вагіт-

ності дружини або народження дитини у осіб,
зазначених

пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї
статті, або якщо той,

хто не досяг шлюбного віку, досяг його або
йому було нада-

но право на шлюб.

1. У випадках, зазначених у частині першій
статті 41 СК,

суд може визнати шлюб недійсним. Це
означає, що навіть у

разі документального підтвердження того, що
особи, між

якими шлюб був зареєстрований, є
усиновлювачем та усинов-

леним, тіткою та племінником чи не досягли
шлюбного віку,

суд може відмовити у позові про визнання
шлюбу недійсним.

Отже, на відміну від імперативного правила
статті 40 СК:

\”шлюб визнається недійсним за рішенням
суду\”, правило

статті 41 надає суду альтернативу: або –
або.

2. У частині другій наведені обставини, які
мали би бути

для суду орієнтиром при вирішенні справи
про визнання

шлюбу недійсним. Суд може задовольнити
позов чи відмови-

ти у його задоволенні також за наявності
інших обставин,

які, з точки зору суду, мають істотне
значення.

3. Як і в статті 40, у статті 41 СК
перераховані обставини,

які реабілітують порушення закону, що мали місце
в момент

реєстрації шлюбу, серед яких названо
вагітність або наро-

дження дитини. З урахуванням інтересів
дитини від загрози

недійсності звільняться шлюби між
усиновлювачем та усино-

вленою ним дитиною, двоюрідним братом та
сестрою, тіткою

та племінником, а також з особою, яка не
досягла шлюбного

віку.

Якщо ж було приховано захворювання на СНІД,
рак чи ін-

шу тяжку хворобу, то навіть народження
дитини не може

освятити такого шлюбу, і отже, не виключає
можливості ви-

знання його недійсним.