Науково-практичний коментар до ст. 42 Сімейного кодексу України

Стаття 42. Особи, які мають право на
звернення до суду з по-

зовом про визнання шлюбу недійсним

1. Право на звернення до суду з позовом про
визнання

шлюбу недійсним мають дружина або чоловік,
інші особи,

права яких порушені у зв\’язку з реєстрацією
цього шлюбу,

батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун
недієздатної

особи, прокурор, орган опіки та піклування,
якщо захисту

потребують права та інтереси дитини, особи,
яка визнана

недієздатною, або особи, дієздатність якої
обмежена.

1. Стаття 42 СК містить перелік осіб, які
мають право

пред\’явити позов про визнання шлюбу
недійсним і охоп-

лює практично кожного, хто міг би бути
заінтересований у

цьому.

Дружина або чоловік можуть вимагати
визнання шлюбу

недійсним, якщо вона або він діяли під
впливом погрози чи

фізичного насильства чи в момент реєстрації
шлюбу не розу-

міли значення своїх дій через хворобу або
наркотичну токси-

кацію.

Мати, батько можуть пред\’явити позов про
визнання шлю-

бу недійсним на тій підставі, що їхня
дитина не досягла шлюб-

ного віку або у зв\’язку з недоумством не
розуміє значення

своїх дій. Такий же позов можуть пред\’явити
опікун чи пік-

лувальник дитини.

До числа цих осіб не включено піклувальника
повнолітньої

особи. Вважається, що той, цивільна
дієздатність кого обме-

жена судом, володіє у повній мірі цивільною
процесуальною

дієздатністю, а отже, сам може звернутися
до суду з відповід-

ним позовом.

Право на позов про визнання шлюбу недійсним
мають

також спадкоємці, якщо порушені їхні права
або інтереси.

2. Оскільки визнання шлюбу недійсним
істотно впливає на

майнові відносини, щодо яких допускається
правонаступниц-

тво, смерть позивача чи відповідача у
справі про визнання

шлюбу недійсним не є підставою для закриття
провадження у

справі.