Науково-практичний коментар до ст. 46 Сімейного кодексу України

Стаття 46. Особливі правові наслідки
недійсності шлюбу

 

1. Якщо особа не знала і не могла знати про
перешкоди

до реєстрації шлюбу, вона має право:

 

1) на поділ майна, набутого у недійсному
шлюбі, як

спільної сумісної власності подружжя;

 

2) на проживання у житловому приміщенні, в
яке вона

поселилася у зв\’язку з недійсним шлюбом;

 

3) на аліменти відповідно до статей 75, 84,
86 і 88 цього

Кодексу;

 

4) на прізвище, яке вона обрала при
реєстрації шлюбу.

 

1. Розмежування правових наслідків
недійсності шлюбу

залежно від наявності або відсутності вини
було започаткова-

не у Кодексі про шлюб та сім\’ю 1969 р. За
статтею 49 КпШС

до особи, яка \”не знала і не повинна була
знати\” про пере-

шкоди до укладення шлюбу, застосовувалися
майже такі ж

правові наслідки, які були встановлені
законом щодо розір-

вання шлюбу. Однак жодного разу ні в
літературі, ні в опуб-

лікованих рішеннях суду не було пояснено
значення слів

\”повинна була знати\”.

 

Оскільки в реальному житті недійсність
шлюбу виникала

як наслідок порушення виключно трьох вимог
законів шлюбу

(реєстрація шлюбу з особою, яка уже
перебуває в шлюбі, з

особою, яка є недієздатною або страждає на
тяжкий розлад

психічного здоров\’я, або без наміру
створити сім\’ю), умисел

однієї зі сторін проявлявся дуже яскраво.
Змоделювати ситу-

ацію, в якій особа не знала, але повинна
була б знати про пе-

решкоди до шлюбу, практично неможливо. У
зв\’язку з цим

слова \”повинна була знати\” до статей 45, 46
СК включені не

були.

 

2. Якщо особа не знала про перешкоди до
шлюбу, для неї

наступають такі ж правові наслідки, як і у
разі розірвання

шлюбу. Оскільки майно, набуте у недійсному
шлюбі, одержує

для невинуватої особи правовий режим
спільної сумісної вла-

сності, їй не потрібно доводити, за рахунок
яких коштів воно

придбане та розмір своєї участі у його
придбанні – спрацьо-

вує на її користь презумпція права спільної
сумісної власнос-

ті (частина друга статті 60 СК). Невинуватій
особі може бути

присуджена половина майна або її частка
може бути збільше-

на чи зменшена за наявності умов,
встановлених у статті 70

цього Кодексу.

 

3. За статтею 46 КпШС невинувата особа мала
право на

утримання, якщо її непрацездатність виникла
за час недійс-

ного шлюбу.

 

У статті 49 СК такої умови немає. Це
значить, що право на

аліменти матиме і особа, яка стала
непрацездатною протягом

одного року з часу постановлення судом
рішення про визнання

шлюбу недійсним чи анулювання актового
запису про шлюб

відповідно до частини четвертої статті 39
цього Кодексу.

 

За допомогою цієї новели посилюються
майнові репресії

щодо особи, яка приховала перешкоди до
шлюбу, водночас

одержать більш повну охорону майнові
інтереси того, хто був

ошуканий.

 

4. Особливі правові наслідки недійсності
шлюбу стосують-

ся лише тієї особи, яка не знала про
перешкоди до шлюбу на

момент його реєстрації. Якщо, дізнавшись,
наприклад, про

те, що чоловік перебуває в іншому шлюбі,
жінка все ж таки

продовжує з ним проживати, особливі правові
наслідки не-

дійсності шлюбу мають застосовуватись до
неї як невинуватої

сторони лише до моменту одержання
відповідної інформації.

З цього моменту її поведінка має вважатися
недобросовісною.

Тому, якщо жінка стала непрацездатною через
рік після одер-

жання достовірної інформації про порушення
чоловіком ви-

моги одношлюбності, вона не матиме права на
аліменти.

 

З такою ж міркою слід підходити і до
визначення правово-

го режиму майна: те, що придбане після
розкриття чоловіко-

вої таємниці, має вважатися спільною
частковою власністю.

Таке трактування ситуації повністю
узгоджується із засадами

справедливості, добросовісності та
розумності, сформульова-

ними у частиш дев\’ятій статті 7 СК.

 

5. Сімейний кодекс України не передбачає
обов\’язку того,

з вини кого був зареєстрований фіктивний
шлюб, чи того, хто

приховав своє перебування у іншому шлюбі,
відшкодувати

другій стороні завдані їй матеріальні та
моральні збитки. Од-

нак для цього немає вагомих заперечень.
Тому не виключено,

що в майбутньому така додаткова правова
санкція буде запро-

ваджена.

 

В даний час моральна шкода могла б бути
відшкодована

відповідно до принципу верховенства права
(стаття 8 Консти-

туції України) та принципу справедливості
(стаття 7 СК).