Науково-практичний коментар до ст. 62 Сімейного кодексу України

Стаття 62. Виникнення права спільної
сумісної власності

подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові

1. Якщо майно дружини, чоловіка за час
шлюбу істотно

збільшилося у своїй вартості внаслідок
спільних трудових

чи грошових затрат або затрат другого з
подружжя, воно у

разі спору може бути визнане за рішенням
суду об\’єктом

права спільної сумісної власності подружжя.

1. Стаття 62 СК передбачає перетворення за
певних умов

правового режиму майна, яке належало одному
з подружжя,

із об\’єкта права особистої власності у
об\’єкт права спільної су-

місної власності. Підставою для цього є
спільні грошові і (або)

трудові затрати дружини та чоловіка або
затрати другого з по-

дружжя. Наприклад, чоловік капітально відремонтував
автомо-

біль, який належить дружині, або подружжям
було спільно

перебудовано будинок, який належав
чоловікові. Але такі

грошові або трудові затрати мають бути
вагомими.

2. Для виникнення права спільної сумісної
власності май-

но, належне одному із подружжя, має істотно
збільшитися у

своїй вартості.

3. Визнання права спільної сумісної
власності на річ, яка

належала одному з подружжя, не означає, що
у разі спору

частки дружини та чоловіка мають бути
рівними. Якщо вар-

тість житлового будинку, який належав
дружині, до перебу-

дови становила 100 тис. грн., а після неї –
150 тис. грн., відпо-

відно має визначатися й розмір частки
кожного з подружжя.

4. Подружжя може добровільно змінити
правовий статус

майна, що належить одному з них, подавши
відповідні заяви

до органів, які здійснюють державну
реєстрацію прав на

транспортні засоби, житлові будинки.

5. У разі спору заміна правового статусу
майна може відбу-

тися на підставі рішення суду. Суд може
відмовити у визнан-

ні майна спільною сумісною власністю
подружжя, якщо буде

встановлено, що внесок другого з подружжя
був незначним. У

цьому разі той з подружжя, хто поніс
відповідні затрати на

ремонт, переобладнання речі, має право на
їх відшкодування.

6. Вимога про визнання речі об\’єктом права
спільної сумісної

власності може бути пред\’явлена суду одним
із подружжя, а у

разі його смерті – спадкоємцями за
заповітом чи за законом.