Науково-практичний коментар до ст. 65 Сімейного кодексу України

Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання
майном, що

є об\’єктом права спільної сумісної
власності по-

дружжя

 

1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном,
що є

об\’єктом права спільної сумісної власності
подружжя, за

взаємною згодою.

 

2. При укладенні договорів одним із
подружжя вважа-

ється, що він діє за згодою другого з
подружжя. Дружина,

чоловік має право на звернення до суду з
позовом про ви-

знання договору недійсним як такого, що
укладений дру-

гим із подружжя без її, його згоди, якщо
цей договір вихо-

дить за межі дрібного побутового.

 

3. Для укладення одним із подружжя
договорів, які по-

требують нотаріального посвідчення і (або)
державної ре-

єстрації, а також договорів стосовно
цінного майна, згода

другого з подружжя має бути подана
письмово.

 

Згода на укладення договору, який потребує
нотаріаль-

ного посвідчення і (або) державної реєстрації,
має бути но-

таріально засвідчена.

 

4. Договір, укладений одним із подружжя в
інтересах

сім\’ї, створює обов\’язки для другого з
подружжя, якщо

майно, одержане за договором, використане в
інтересах

сім\’ї.

 

1. Стаття 65 СК стосується договорів, які
подружжя або

один з них укладає з іншими особами щодо
майна, яке їм на-

лежить на праві спільної сумісної
власності.

 

Укладення дружиною та чоловіком договорів з
іншими

особами щодо майна, яке є особистою
власністю кожного з

них, регулюється Цивільним кодексом
України.

 

2. Договори з іншими особами щодо майна,
яке є спільною

сумісною власністю подружжя, мають
укладатися за їхньою

спільною згодою.

 

У частині другій статті 65 СК сформульована
правова пре-

зумпція, відповідно до якої вважається, що
один з подружжя,

укладаючи договір щодо спільного майна, діє
зі згоди другого

з подружжя. Наявність такої згоди може бути
оспорена дру-

жиною чи чоловіком лише щодо договорів, які
виходять за

межі дрібного побутового договору.
Особливості дрібного по-

бутового договору визначені Цивільним
кодексом України.

Ними є невисока вартість предмета договору,
спрямованість

договору на задоволення побутових потреб
особи.

 

Оспорення дрібного побутового договору у
зв\’язку з відсут-

ністю згоди другого з подружжя на його укладення
Сімейний

кодекс не допускає.

 

Порада потенційному покупцеві: купуючи
меблі, картини,

музичний інструмент, бібліотеку, слід
з\’ясувати, чи перебу-

ває продавець у шлюбі, де його дружина, чи
є її згода на від-

чуження майна.

 

Норма частини другої статті 65 СК стимулює
покупця під

страхом визнання договору недійсним до
обачності.

 

3. У випадках, визначених у частині третій
статті 65 СК,

згода на укладення договору має бути
письмовою.

 

При відчуженні цінного майна (виробів з
дорогоцінних ме-

талів чи каміння, антикваріату, дорогого
посуду, картин, меб-

лів тощо), не варто сприймати присутність
другого з подруж-

жя при укладенні договору як акт його
згоди. Така згода на

укладання договору не може засвідчуватися
мовчанням, вона

має бути письмовою.

 

Стосовно договорів, які потребують
нотаріального посвід-

чення і державної реєстрації, згода другого
з подружжя на їх

укладання має бути нотаріально посвідчена.
Тобто, якщо од-

ним із подружжя відчужується автомобіль або
житловий

будинок чи земельна ділянка, які є об\’єктом
права спільної

сумісної власності, письмова згода другого
з подружжя має бу-

ти посвідчена нотаріально. За допомогою
цього правила вдас-

ться запобігти багаточисленним фактам
продажу автомобілів

одним із подружжя без згоди другого.

 

Згода другого з подружжя потрібна й у разі
видачі тим, на

ім\’я кого зареєстровано автомобіль,
довіреності на користу-

вання ним або так званої генеральної
довіреності з правом

продажу автомобіля.

 

4. У разі укладення, наприклад, дружиною
договору без

згоди чоловіка, останній має право
звернутися до суду з позо-

вом про визнання такого договору частково
недійсним або про

перевід на нього прав покупця. Вимога про
часткове визнання

договору недійсним може бути заявлена і
тоді, коли чоловік

заперечує лише щодо відчуження своєї
частки.

 

Якщо чоловік взагалі заперечує проти
передачі майна ін-

шій особі, заявляючи про своє переважне
право на його при-

дбання, йому належить вимагати визнання
недійсним догово-

ру стосовно своєї частки, а щодо частки
другого з подружжя

вимагати переводу на себе прав покупця.

 

На ці вимоги поширюється позовна давність,
встановлена

Цивільним кодексом України.

 

5. Норма частини четвертої статті 65 СК
охороняє одного з

подружжя від недобросовісності з боку своєї
дружини чи чо-

ловіка. Вона була зумовлена непоодинокими
випадками, ко-

ли вимога, заснована на договорі, який
уклав один із подруж-

жя, безпідставно пред\’являлася і до другого
з подружжя.

 

Н. позичив 5 тис. грн. нібито для сімейних
потреб, а насправ-

ді витратив їх для погашення свого боргу у
зв\’язку з програ-

шем у карти.

 

У цій ситуації договір позики не створює
для його дружи-

ни обов\’язку щодо повернення цієї грошової
суми.

 

Порада потенційному кредиторові: неодмінно
з\’ясуйте, в ін-

тересах кого укладається договір і чи є на
нього згода другого

з подружжя. Інакше Ви можете поставити себе
у ситуацію

ризику неповернення кредиту, оскільки
другий з подружжя

не буде суб\’єктом відповідальності за цим
договором.