Науково-практичний коментар до ст. 82 Сімейного кодексу України

Стаття 82. Припинення права одного з
подружжя на утри-

мання

 

1. Право одного з подружжя на утримання, а
також пра-

во на утримання, яке особа має після
розірвання шлюбу,

припиняється у разі поновлення його
працездатності, а та-

кож реєстрації з ним повторного шлюбу.

 

Право на утримання припиняється від дня
настання

цих обставин.

 

2. Якщо після припинення права на утримання
вико-

нання рішення суду про стягнення аліментів
буде продов-

жуватися, всі суми, одержані як аліменти,
вважаються та-

кими, що одержані без достатньої правової
підстави, і під-

лягають поверненню у повному обсязі, але не
більш як за

три роки.

 

3. Право одного з подружжя на аліменти, які
були при-

суджені за рішенням суду, може бути
припинене за рішен-

ням суду, якщо буде встановлено, що:

 

1) одержувач аліментів перестав потребувати
матері-

альної допомоги;

 

2) платник аліментів неспроможний надавати
мате-

ріальну допомогу.

 

4. Право одного з подружжя на утримання
припиняєть-

ся у випадках, передбачених статтями 83,
85, 87 і 89 цього

Кодексу.

 

1. Право на аліменти одного з подружжя
виникає за наяв-

ності трьох підстав, встановлених у статті
75 СК. У разі зник-

нення усіх цих трьох підстав (обставин) або
хоча б однієї з

них, припиняється право на утримання у
однієї сторони і від-

повідно обов\’язок по утриманню у другої
сторони.

 

Підстави для припинення правовідношення по
утриманню

одного з подружжя поділені на дві групи:

 

1) ті, що підтверджені відповідними
документами, а тому

автоматично, без рішення суду припиняють
право на утри-

мання;

 

2) ті, наявність яких має бути встановлена
судом.

 

До першої групи віднесено повне відновлення
працездатно-

сті та реєстрація одержувачем аліментів
повторного шлюбу

з іншою особою. Необхідність запровадження
саме такого

правового регулювання була викликана
рішенням одного із

київських районних судів по справі М.

 

М. сплачував аліменти на свою дружину В.,
яка переїхала до

м. Васильківа. Невдовзі їхній шлюб було розірвано.
Оскільки ро-

зірвання шлюбу не є перешкодою для
продовження стягнен-

ня аліментів, виконання рішення суду
продовжувалося без

застережень.

 

Через рік М. довідався, що В. вдруге вийшла
заміж. Позов

М. до колишньої дружини про звільнення від
аліментного

обов\’язку було задоволене, стягнення
аліментів припинено

від дня набрання цим рішенням чинності.

 

Наявність у цьому рішенні кількох
загальнотеоретичних

помилок була очевидною. За статтею 36 КпШС
підставою для

припинення права на утримання було
укладення одержува-

чем аліментів нового шлюбу. Отже, право
колишньої дружи-

ни В. на утримання і обов\’язок М. по її
утриманню припинив-

ся у день реєстрації \”нового\” шлюбу
автоматично. Однак суд

не звернув на це увагу.

 

Щоб запобігти повторенню таких помилок у
абзаці другому

частини першої статті 82 СК наголошено на
тому, що право на

утримання припиняється з моменту настання
цих обставин.

Та обставина, що з одержувачем аліментів
зареєстрований по-

вторний шлюб, перекладає обов\’язок по його
утриманню на

\”нового\” чоловіка або дружину.

 

2. У частині другій статті 82 СК визначена
юридична при-

рода грошових сум, які продовжували
стягуватися з особи

після припинення її аліментного обов\’язку.

 

Оскільки відпала правова підстава для
стягнення, виплаче-

ні грошові суми – це вже не аліменти, а
тому відповідно до

статті 1212 Цивільного кодексу України
підлягають повер-

ненню як такі, що одержані без достатньої
правової підстави.

Ця норма покликана запобігти прихованню
підстав для при-

пинення обов\’язку по утриманню, а отже,
стимулюватиме

осіб до добросовісності (частина дев\’ята
статті 7 СК).

 

3. До другої групи підстав для припинення
права на алі-

менти віднесено:

 

1) поліпшення матеріального стану позивача,
яке призвело

до зникнення у нього потреби у матеріальній
допомозі;

 

2) погіршення матеріального стану
відповідача, що позба-

вило його можливості надавати утримання.

 

Кожна з цих обставин може бути предметом
спору, а тому

має бути доведена заінтересованою стороною
і встановлена су-

дом.

 

Якщо буде встановлено, наприклад, що
позивачка отрима-

ла як спадщину 20 тис. грн., суд може
визнати її такою, що

не потребує в даний час матеріальної
допомоги.

 

У разі встановлення судом обставин, зазначених
у частині

третій статті 82 СК, стягнення аліментів
має припинитися у

день набрання чинності рішенням суду \”про
припинення пра-

ва на утримання\” або \”про звільнення від
обов\’язку по утри-

манню\”. Кожне з цих формулювань є
правильним: з припи-

ненням права припиняється відповідний
обов\’язок, звільнен-

ня від обов\’язку означає припинення
відповідного права.

 

4. Підставою для припинення права одного з
подружжя на

утримання є й інші обставини, які визначені
у цьому Кодексі.