Науково-практичний коментар до ст. 93 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 93 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 93 Сімейного кодексу України

Стаття 93. Зміст шлюбного договору

 

1. Шлюбним договором регулюються майнові
відносини

між подружжям, визначаються їхні майнові
права та обо-

в\’язки.

 

2. Шлюбним договором можуть бути визначені
майнові

права та обов\’язки подружжя як батьків.

 

3. Шлюбний договір не може регулювати
особисті відно-

сини подружжя, а також особисті відносини
між ними та

дітьми.

 

4. Шлюбний договір не може зменшувати
обсягу прав

дитини, які встановлені цим Кодексом, а
також ставити

одного з подружжя у надзвичайно невигідне
матеріальне

становище.

 

5. За шлюбним договором не може
передаватися у влас-

ність одному з подружжя нерухоме майно та
інше майно,

право на яке підлягає державній реєстрації.

 

1. За статтею 271 КпШС особи могли укласти
угоду щодо

вирішення питань життя сім\’ї, у якій
передбачити майнові

права та обов\’язки подружжя.

 

Попри певну неточність формулювань, можна
було ствер-

джувати, що у цій угоді мають регулюватися
не всі питання

життя сім\’ї, а лише ті, які стосуються
майнової сфери подруж-

ніх відносин. Однак у Порядку укладення
шлюбного конт-

ракту сфера дії шлюбного договору була
розширена: у шлюб-

ному контракті \”можуть також передбачатися
не майнові,

моральні або особисті зобов\’язання\”.
Викликав подив не ли-

ше перелік цих зобов\’язань, а й те, що у
примірному зразку

шлюбного контракту, затвердженому
Міністерством юстиції

України, невиконання чоловіком обов\’язку
забезпечити про-

тягом 5 років сім\’ю окремою квартирою було
названо підста-

вою для розірвання шлюбу, і те, \”що
обов\’язковою умовою

при укладенні шлюбного контракту є вибір
прізвища чоло-

віка спільним прізвищем подружжя\”.

 

2. Шлюбний договір може надавати відповідні
майнові

права не лише дружині чи чоловікові, а й
їхнім дітям та ін-

шим родичам. Тобто шлюбний договір може
мати елементи

договору на користь третьої особи.

 

3. Відповідно до статті 271 КпШС умови
шлюбного контрак-

ту не могли погіршувати становище будь-кого
з подружжя,

порівняно з законодавством України. Цією
нормою була пі-

дірвана сама ідея запровадження інституту
шлюбного догово-

ру. Адже закріплення в шлюбному контракті
нерівності час-

ток у майні, набутому за час шлюбу, було
нічим іншим, як са-

ме погіршенням становища одного з подружжя.

 

У частині четвертій статті 93 СК заборонені
лише такі умо-

ви шлюбного договору, які ставили б одного
з подружжя у

надзвичайно невигідне матеріальне
становище. Отже, умови

цього договору можуть погіршити становище
одного з по-

дружжя, порівняно з тим, що є у законі, але
тільки до певної

межі.

 

4. У шлюбний договір не можуть бути
включені умови, які

суперечать правам дитини. Шлюбним договором
може бути

визначене передання дитині у користування
житлового при-

міщення, іншого майна, а також розмір і
порядок стягнення

аліментів.

 

У шлюбному договорі той, з ким проживає
дитина, не мо-

же відмовитися від права на примусове
стягнення аліментів

на неї.

 

5. Порядок укладення шлюбного контракту
передбачив мо-

жливість передачі за цим договором права власності
на неру-

хомість. Ця новела, яка до порядку
укладення шлюбного кон-

тракту не мала жодного відношення і тим
засвідчила пере-

більшення Кабінетом Міністрів України своїх
повноважень,

викликала додаткову плутанину. Для
виправлення ситуації у

частині четвертій статті 93 СК записана
інша за змістом нор-

ма. Якщо, наприклад, чоловік бажає
подарувати дружині

жилий будинок, це має бути оформлене
договором дарування

і не може бути однією з умов шлюбного
договору.

 

Оскільки шлюбний договір є актом вільного
волевиявлен-

ня, сторони можуть включити до нього інші
умови майнового

характеру, які не суперечать загальним
засадам регулювання

сімейних відносин, що визначені у статті 7
цього Кодексу.

 

6. Незважаючи на певні психологічні,
емоційні застере-

ження, шлюбний договір виконує важливу
виховну, дисцип-

лінуючу функцію, а тому розширення практики
його укла-

дення заслуговує на підтримку.

 

Якщо, наприклад, у договорі зазначено, що у
разі зловжи-

вання алкоголем чи небажання брати участь у
веденні домаш-

нього господарства чоловік буде позбавлений
права на прожи-

вання в помешканні дружини, така неприємна
перспектива

стимулюватиме його до належної поведінки в
сім\’ї.