Науково-практичний коментар до ст. 100 Сімейного кодексу України

Стаття 100. Зміна умов шлюбного договору

1. Одностороння зміна умов шлюбного
договору не допу-

скається.

2. Шлюбний договір може бути змінено
подружжям.

Угода про зміну шлюбного договору
нотаріально посвідчу-

ється.

3. На вимогу одного з подружжя шлюбний
договір за

рішенням суду може бути змінений, якщо
цього вимагають

його інтереси, інтереси дітей, а також
непрацездатних пов-

нолітніх дочки, сина, що мають істотне
значення.

1. Чи можна змінити шлюбний договір? Чи
шлюбний дого-

вір є священним і недоторканним, а тому
жодна обставина не

може похитати його змісту? Ствердна
відповідь на кожне із

цих запитань має своїх прихильників.

Оскільки шлюбний договір – це договір, він,
як і інші до-

говори, не може бути заброньований від
зміни життєвих ситу-

ацій, які можуть настати поза волею дружини
чи чоловіка.

Саме тому передбачена можливість внесення
до шлюбного до-

говору відповідних змін та доповнень.

Забороняється лише одностороння зміна умов
шлюбного

договору, тобто за волею лише однієї
сторони. Зміна шлюбно-

го договору може бути проведена за волею
дружини та чоло-

віка у будь-який час. Якщо після розірвання
шлюбу шлюб-

ний договір не втратив чинності, він може
бути змінений

колишніми дружиною та чоловіком за спільним
волевиявлен-

ням на загальних підставах.

2. Стаття 100 СК допускає можливість
внесення змін до

шлюбного договору на підставі рішення суду
на вимогу одного з

подружжя. Але це, всупереч позиції
професора О. Дзери, не

може вважатися односторонньою зміною умов
договору. Для за-

безпечення справедливості суду належить
співставити, на-

скільки змінилася ситуація порівняно з
тією, яка існувала на

момент укладення шлюбного договору,
проаналізувати ваго-

мість нового інтересу позивача і на
підставі такої аналітичної

діяльності зробити висновок про
відповідність змісту шлюб-

ного договору цьому інтересу. У свою чергу,
позивачеві нале-

жить зібрати відповідні докази того, що
якби такий інтерес

існував на момент укладення шлюбного
договору, він не під-

писав би його.

3. Положення частини третьої статті 100 СК
є засобом охо-

рони інтересів слабшої сторони, своєрідною
противагою тому,

хто сильніший, пересторогою від його спроб
утвердження у

шлюбному договорі свого диктату. Так, якщо
у шлюбному до-

говорі було зазначено, що частка дружини у
майні, набутому

за час шлюбу, становитиме 1/10, то згодом у
разі її важкої

хвороби чи інвалідності дитини, яка
залишилася з нею,

дружина мала би підставу для звернення до
суду з позовом

про збільшення цієї частки.