Науково-практичний коментар до ст. 106 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 106 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 106 Сімейного кодексу України

Стаття 106. Розірвання шлюбу державним
органом реєстра-

ції актів цивільного стану за заявою
подружжя,

яке не має дітей

 

1. Подружжя, яке не має дітей, має право
подати до дер-

жавного органу реєстрації актів цивільного
стану заяву

про розірвання шлюбу.

 

2. Державний орган реєстрації актів
цивільного стану

виносить постанову про розірвання шлюбу
після спливу

одного місяця від дня подання такої заяви,
якщо вона не

була відкликана.

 

3. Шлюб розривається незалежно від
наявності між по-

дружжям майнового спору.

 

1. Стаття 106 СК стосується подружжя, яке
взагалі не має

спільних дітей або їхні діти досягли
повноліття і відповідно

до статті 6 цього Кодексу втратили правовий
статус дитини.

Такому подружжю надано ніким і нічим не
обмежене право

на розлучення. Службова, посадова особа не
може відмовити

їм у здійсненні цього права, не
уповноважена вона й на з\’ясу-

вання причин подання заяви про розірвання
шлюбу.

 

З цих міркувань потребує зміни форма заяви
про розірван-

ня шлюбу, зразок якої затверджений
Міністерством юстиції

України, у якій має бути зазначена причина
розірвання шлю-

бу. Право подружжя на таємницю особистого
життя надає

дружині та чоловікові можливість мовчати з
цього приводу.

Крім того, причини, які зазначають у такій
заяві, часто дуже

далекі від істини і не мають правового
значення.

 

2. За статтею 41 КпІПС умовою розірвання
шлюбу в орга-

нах запису актів громадянського стану була
відсутність спору

між дружиною та чоловіком про майно, яке є
їх спільною су-

місною власністю, або про аліменти на
користь того з них, хто

є непрацездатним. Тому якщо між дружиною та
чоловіком,

які не мають дітей, був спір щодо поділу
житлового будинку,

справа про розірвання шлюбу мала
розглядатися судом.

 

У статті 105 СК розірвання шлюбу органом
реєстрації актів

цивільного стану не пов\’язується з
відсутністю будь-якого

майнового спору між подружжям. Навіть якщо
такий спір є,

розірвання шлюбу проводитиметься виключно
органом РАЦСу.

Щодо спору про поділ майна або аліменти, то
такі спори будуть

розглядатися судом окремо.

 

Чи не суперечить ця норма правилу статті
124 Конституції

України, за якою юрисдикція судів
поширюється на усі пра-

вовідносини в державі? Однозначно, ні. Адже
наявність об-

ставин, зазначених у частині першій статті
106 СК, не свід-

чить про порушення прав подружжя і тому не
вимагає судово-

го захисту.

 

3. Постанова про розірвання шлюбу має бути
винесена

органом РАЦСу після спливу одного місяця
від дня подання

заяви про розірвання шлюбу.

 

Які правові наслідки спливу цього місячного
строку? Як за-

значено у пункті 5.14 Правил реєстрації
актів цивільного стану

в Україні (у редакції наказу Міністерства
юстиції України від

З вересня 2002 р. № 80/51), реєстрація
розірвання шлюбу за

взаємною згодою передбачає особисту
присутність кожного з

них або ж письмове підтвердження того з
подружжя, хто відсу-

тній, про бажання реєстрації розірвання
шлюбу.

 

Таке трактування частини другої статті 106
СК є дуже

спірним. Закон не вимагає додаткового
підтвердження попе-

редньої заяви про розірвання шлюбу. Йдеться
про право від-

кликати заяву, а не про обов\’язок
підтвердити її. Це зовсім

різні речі.

 

Стаття 105 СК дає підстави для висновку, що
сплив місяч-

ного строку, за умови, що ні дружина, ні
чоловік не відклика-

ли заяву про розірвання шлюбу, створює
обов\’язок відповідної

службової (посадової) особи прийняти
постанову про розір-

вання шлюбу, без обов\’язкової присутності
жінки та чоловіка

чи підтвердження ними свого бажання
розірвати шлюб.

 

У спеціальному законі про реєстрацію актів
цивільного

стану має бути конкретизована норма статті
105 СК, тобто

слід встановити строк прийняття постанови,
а також прави-

ло, за яким у разі зволікання з її
прийняттям шлюб має вва-

жатися розірваним в день, у який постанова
мала бути при-

йнята.