Науково-практичний коментар до ст. 111 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 111 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 111 Сімейного кодексу України

Стаття 111. Заходи суду щодо примирення подружжя
 
1. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, як-
що це не суперечить моральним засадам суспільства.
 
1. Не завжди у позові про розірвання шлюбу закладено дійс-
не бажання припинити шлюбні відносини, іноді – це остан-
ній, відчайдушний крок з метою виправлення ситуації, остан-
нє сподівання на те, що під тиском позову все може поверну-
тися на краще. Однак часто це має протилежний результат.
Тому в сучасних умовах, при дії статті 114 СК, позов про ро-
зірвання шлюбу є кроком дуже серйозним і має бути розгля-
нутий зі всіх точок зору, з аналізом ваги плюсів та мінусів,
кожен з яких неодмінно настане.
 
2. У першій редакції статті 40 КпШС було записано: суд
вживає заходів до примирення подружжя. У наступній редак-
ції (відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від
28 січня 1991 р.1) суд було зобов\’язано вжити заходів до їх
примирення. Цей обов\’язок суду не був обумовлений жодни-
ми обставинами. У статті 109 СК сформульовано інший по-
гляд на проблему.
 
3. Цивільний процесуальний кодекс не містить хоча б при-
близного переліку заходів до примирення подружжя, тому
вони залежать від різних об\’єктивних та суб\’єктивних факто-
рів, зокрема психологічних знань та навичок судді, його ха-
рактеру та душевного стану в момент розгляду справи, від за-
вантаженості розглядом інших справ тощо. Заходом прими-
рення можуть бути особисті розмови судді з дружиною та
чоловіком окремо та з ними обома спільно, з їхніми батьками.
 
Суд не має права звертатися за місцем роботи, навчання чи
до громадських організацій з пропозицією сприяти прими-
ренню подружжя. Такі дії можуть бути кваліфіковані як
порушення таємниці особистого життя і втручання у їхнє сі-
мейне життя.
 
4. За статтею 176 ЦПК 1963 р. суд міг встановити строк
для примирення, але не більше шести місяців. Тобто суд міг
один раз призначити шість місяців або кілька разів по одно-
му – два місяці, але не мав права виходити за цю строкову
межу. І це – правильно.
 
Визначений судом строк для примирення може бути зго-
дом за заявою подружжя або одного з них скорочений, напри-
клад, у разі вагітності дружини від іншого чоловіка, виїзду
одного з них за кордон, вчинення одним із подружжя проти-
правної поведінки щодо другого тощо. Однак призначення
цього строку – це лише один із заходів примирення, причому
часто неефективний з різних точок зору. Тому формальне
призначення строку для примирення подружжя є здебільшо-
го лише відтягуванням \”смерті\” шлюбу.
 
Серйозність ставлення судді до розгляду позовів про ро-
зірвання шлюбу не може підтверджуватися лише кількісни-
ми показниками відкладення розгляду справи для примирен-
ня подружжя. Вжиття судом конкретних заходів примирення
подружжя має обгрунтовуватися обставинами їхнього життя.
 
5. Можлива ціла низка ситуацій, за яких спроби схилити
подружжя до примирення могли б бути розцінені як вияв зне-
ваги до когось із них. Сформульоване у статті 109 СК застере-
ження було побудоване на таких двох справах.
 
Причиною подання Т. заяви про розірвання шлюбу було те,
що чоловік заразив її сифілісом.
 
В іншій ситуації чоловік наніс дружині середньої тяжкос-
ті тілесні ушкодження.
 
В обох випадках за клопотанням відповідачів, незважаючи
на заперечення позивачок, суд призначив строк для прими-
рення.
 
Суд не зобов\’язаний призначати строк для примирення. Це
робиться лише тоді, коли збереження шлюбу можливе на па-
ритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги,
взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-
правовою основою шлюбу. Відповідно до абзацу четвертого
статті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України \”Про
застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім\’ю
України\” від 12 червня 1998 р., питання про визначення
строку для примирення має вирішуватися судом після з\’ясу-
вання обставин справи, з урахуванням фактичних взаємин
подружжя, мотивів та причин розлучення.
 
6. Якщо у справі одночасно були заявлені вимоги про стяг-
нення аліментів на дітей чи на одного з подружжя, суд у разі
призначення строку для примирення повинен обговорити пи-
тання про надання утримання до вирішення справи про ро-
зірвання шлюбу по суті.