Науково-практичний коментар до ст. 113 Сімейного кодексу України

Стаття 113. Право на вибір прізвища після
розірвання шлюбу

1. Особа, яка змінила своє прізвище у
зв\’язку з реєстра-

цією шлюбу, має право після розірвання
шлюбу надалі

іменуватися цим прізвищем або відновити
своє дошлюбне

прізвище.

1. У статті 113 СК надано можливість тому,
хто при реєст-

рації шлюбу змінив своє прізвище,
повернутися до дошлюб-

ного прізвища або продовжувати і надалі
іменуватися шлюб-

ним прізвищем. У зв\’язку з цим колишній
чоловік не може

заперечувати проти того, щоб його колишня
дружина імену-

валася і надалі лйогоы прізвищем, тобто
тим, яке вона вибра-

ла при реєстрації шлюбу, і яке давно стало
й її прізвищем. От-

же, вирішення питання про те, яким
прізвищем іменуватися

після розірвання шлюбу – шлюбним чи
дошлюбним, є ви-

ключним правом того, хто у зв\’язку із
шлюбом змінив своє

прізвище.

Після розірвання шлюбу X. продовжувала
користуватися

шлюбним прізвищем – Іваненко. Через два
роки після ро-

зірвання шлюбу вона народила дитину. У
свідоцтві про наро-

дження дитини у графі \”Батько\” було
записано \”Іваненко\”,

а ім\’я і по батькові батька зі слів матері
було записано – Де-

нис Сергійович. Саме таким було ім\’я та по
батькові її

колишнього чоловіка. Колишній чоловік
звернувся до суду,

вважаючи запис себе батьком дитини
незаконним.

Він не мав рації, оскільки прізвище, ім\’я
та по батькові

батька дитини було записано у повній
відповідності з прави-

лом статті 135 СК.

Нинішнє прізвище матері Іваненко, яке було
колись обране

нею при реєстрації шлюбу, є її прізвищем.
Називати ним свою

дитину – це не лише право, а й єдина, за
певних умов, мож-

ливість, передбачена законом. Що ж до
повного співпадіння

прізвища, імені та по батькові особи,
записаної батьком, та

колишнього чоловіка матері дитини, то це
має вважатися ви-

падковістю, яка не створює для нього жодних
правових на-

слідків, окрім, звичайно, певних душевних
хвилювань.