Науково-практичний коментар до ст. 114 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 114 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 114 Сімейного кодексу України

Стаття 114. Момент припинення шлюбу у разі
його розірвання

 

1. У разі розірвання шлюбу державним
органом реєст-

рації актів цивільного стану шлюб
припиняється у день

винесення ним відповідної постанови.

 

2. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється
у

день набрання чинності рішенням суду про
розірвання

шлюбу.

 

1. Стаття 44 КпШС містила загальне правило
щодо часу

припинення шлюбу: \”Шлюб вважається
припиненим з мо-

менту реєстрації розлучення в органах
запису актів грома-

дянського стану\”.

 

Рішення суду, у резолютивній частині якого
було записано

\”шлюб розірвати\”, вступало у законну силу,
як і всі рішення

суду, після спливу строку на його
оскарження – 10 днів. Од-

нак наявність такого рішення суду ще не
припиняло шлюбу.

Потрібен був завершальний етап – звернення
до органу

ЗАГСу (РАГСу) про реєстрацію розірвання
шлюбу і одержан-

ня свідоцтва про розірвання шлюбу.

 

Було чимало випадків, коли після судового
рішення мина-

ли роки, але шлюб, часто лише формально,
але продовжував

існувати, оскільки ніхто з подружжя не
одержав свідоцтва

про розірвання шлюбу. \”Останній шанс до
примирення\”, –

так охарактеризував цю ситуацію професор М.
Г. Свердлов.

 

Стаття 44 КпШС мала свої плюси та мінуси,
але юридична

суть рішення суду про розірвання шлюбу
полягала фактично

не у розірванні шлюбу, а у визнанні
неможливості спільного

проживання подружжя і наданні не лише
позивачеві, а й від-

повідачеві права на розірвання шлюбу, за
прикладом того, як

закон надає це право тому, чий чоловік чи
дружина засудже-

ний до позбавлення волі.

 

Вийти із цього законодавчого \”тупика\” можна
було двома

шляхами: або визнати, що рішення суду шлюбу
не розриває,

а лише надає подружжю право на розірвання
шлюбу, або ви-

знати за рішенням суду про розірвання шлюбу
правоприпи-

няючу силу, пов\’язавши момент розірвання
шлюбу з момен-

том набрання цим рішенням законної сили.

 

Кожен з цих шляхів мав свої переваги, а
отже, право на

включення до Сімейного кодексу, але
перевага була віддана

другому. Вагомим аргументом при цьому було
те, що саме так

визначено момент розірвання шлюбу у законах
усіх держав

Західної Європи.

 

2. Момент припинення шлюбу визначений у
статті 114 СК

залежно від того, ким розривається шлюб.
Якщо шлюб розри-

вається органом реєстрації актів цивільного
стану, цей орган

виносить відповідну постанову і на її
підставі видає свідоцтво

про розірвання шлюбу. Якщо шлюб
розривається судом, мо-

ментом його припинення є день набрання
чинності рішенням

суду. За допомогою цієї правової норми
рішенню суду \”шлюб ро-

зірвати\” надано такої правової ваги, яка
відповідає його назві.

 

Отже, набрання чинності рішенням суду про
розірвання

шлюбу є самодостатньою підставою для
припинення шлюбу.

Це нововведення сприятиме більш виваженому
підходу щодо

звернення до суду з позовом про розірвання
шлюбу.