Науково-практичний коментар до ст. 130 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 130 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 130 Сімейного кодексу України

Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням

              суду

 

1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з

матір\’ю дитини, факт його батьківства може бути встанов-

лений за рішенням суду.

 

Заява про встановлення факту батьківства приймаєть-

ся судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації

народжень вчинено відповідно до частини першої стат-

ті 135 цього Кодексу.

 

2. Заява про встановлення факту батьківства може бути

подана особами, зазначеними у частині третій статті 128

цього Кодексу.

 

1. До компетенції суду належить встановлення фактів, що

мають юридичне значення, тобто таких, які призводять до

виникнення, зміни або припинення прав та обов\’язків.
Бать-

ківство є тим фактом, який приводить, насамперед, до
виник-

нення прав та обов\’язків між певною особою та дитиною.

 

2. Відновлення в 1968 р. можливості судового встановлен-

ня батьківства викликало потребу розгляду й інших справ,

зумовлених позашлюбним батьківством: про встановлення

факту батьківства та встановлення факту визнання
батьківства.

 

Факт батьківства міг бути встановлений лише щодо дити-

ни, яка народилася після 1 жовтня 1968 р. (тобто від дня
наб-

рання чинності Основами законодавства Союзу РСР та
союзних

республік про шлюб та сім\’ю), за наявності хоча б однієї
з об-

ставин, визначених у статті 53 КпШС, та у разі смерті
того,

про батьківство кого йшла мова. Факт визнання батьківства

міг бути встановлений також лише у разі смерті особи, за

умови усної або письмової заяви про своє батьківство, і
за від-

сутності жодної з обставин, визначених у статті 53 КпШС.

 

Так, якщо дитина народилася в 1999 р., і батько дитини

систематично надавав їй допомогу, але у 2000 р. раптово
по-

мер, до суду слід було звертатися з заявою про
встановлення

факту батьківства. Якщо батько позашлюбної дитини напи-

сав дитині листа, у якому визнав її своєю, але згодом
також

помер, до суду слід подати заяву про визнання факту
батьків-

ства.

 

3. У зв\’язку зі зміною підстав для визнання батьківства
су-

дом, змінилися підстави для встановлення факту
батьківства,

одночасно втратила юридичний сенс заява про встановлення

факту визнання батьківства. Тому стаття 130 СК не містить

подібного розмежування: у всіх випадках йдеться про
встанов-

лення факту батьківства незалежно від того, визнала особа
за

життя своє батьківство чи не визнала його або навіть
взагалі

не знала про народження дитини.

 

4. Передумовою звернення до суду з заявою про встанов-

лення факту батьківства є смерть того, батьківство кого
вста-

новлюється, або оголошення його померлим.

 

Якщо батько дитини, народженої після 1 січня 2003 р., по-

мер, факт його батьківства може бути встановлений на
підста-

ві різних доказів (зокрема, висновку судово-біологічної
екс-

пертизи).

 

5. У статті 130 СК не передбачена можливість встановлен-

ня батьківства особи, яка визнана безвісно відсутньою. Ця

прогалина може бути заповнена завдяки застосуванню до по-

дібної ситуації норми статті 130 СК за аналогією закону.

 

Застосування аналогії закону буде свідченням верховенст-

ва права, оскільки відповідатиме інтересам дитини.

 

6. Встановлення батьківства особи, яка не перебуває у

шлюбі з матір\’ю дитини, можливе лише за умови, що жодна

конкретна особа не записана батьком дитини відповідно до

статей 126-128 СК.

 

7. Заява про встановлення факту батьківства може бути по-

дана лише певним колом осіб, визначених у частині третій

статті 128 СК, за виключенням, звичайно, того, хто вважає

себе батьком дитини.

 

8. Встановлення факту батьківства проводиться в порядку

окремого, а не позовного провадження. Проте, якщо
встанов-

лення факту батьківства зачіпає інтереси спадкоємців
помер-

лого, справа має розглядатися в порядку позовного прова-

дження.