Науково-практичний коментар до ст. 135 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 135 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 135 Сімейного кодексу України

Стаття 135. Запис про батьків дитини, якщо батьківство,

материнство не встановлене

 

1. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у

шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, за-

яви батька або рішення суду, запис про батька дитини у

Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем ма-

тері, а ім\’я та по батькові батька дитини записуються за

її вказівкою.

 

У разі смерті матері, а також за неможливості встано-

вити місце її проживання запис про матір та батька
дити-

ни провадиться відповідно до цієї статті, за заявою роди-

чів, інших осіб або уповноваженого представника закладу

охорони здоров\’я, в якому народилася дитина.

 

2. Якщо батьки дитини невідомі, запис про них у Книзі 

реєстрації народжень провадиться за рішенням органу

опіки та піклування.

 

1. Чи слід заповнювати графу \”Батько\” у актовому записі і

про народження дитини та у свідоцтві про народження дити-

ни, мати якої не перебуває у шлюбі з батьком і
батьківству

щодо якої не визнане? Безперечно! Тоді яким має бути цей
за-

пис?

 

Указ Президії Верховної Ради СРСР \”Про збільшення дер-

жавної допомоги вагітним жінкам, багатодітним та одиноким

матерям, посилення охорони материнства і дитинства, про

встановлення почесного звання \”Мати-героїня\” та заснуван-

ня ордена \”Материнська слава\” і медалі \”Медаль материнст-

ва\” від 8 липня 1944 р., заборонивши судове встановлення
ба-

тьківства, породив проблему прочерку, оскільки у
свідоцтві

про народження дитини, народженої не у шлюбі, запис у
гра-

фі \”Батько\” не проводився. Цей прочерк був своєрідним
тав-

ром для людини не лише у дитинстві, а й у зрілі роки.

 

2. Основи законодавства Союзу РСР та союзних республік

про шлюб та сім\’ю 1968 р. вирішили проблему запису у
графі

\”Батько\” таким чином: прізвище батька дитини записувало-

ся за прізвищем матері, а його ім\’я та по батькові – за
вказів-

кою матері, тобто за допомогою юридичної фікції. Така ж

норма містилася й у статті 55 КпШС.

 

Чи не було кращих варіантів вирішення проблеми?

 

Професор Г. К. Матвєєв пропонував надати матері право

вказувати у документах не лише ім\’я та по батькові, а й

прізвище того, кого вона вважає батьком дитини, але без
ви-

никнення у нього батьківських обов\’язків. Опоненти цієї
ідеї

побоювалися можливості зловживання жінками цим правом

шляхом приписування батьківства щодо своїх дітей відомим

людям. У результаті чинна правова норма була залишена без

змін.

 

3. Частина перша статті 135 СК стосується випадків, коли

мати дитини сама звертається за реєстрацією народження
ди-

тини.

 

Як і в статті 55 КпШС, їй надано право назвати ім\’я та по

батькові батька дитини. Здебільшого матері називають
справ-

жнє ім\’я та по батькові батька. Лише іноді називають інше

ім\’я, трактуючи це як своєрідну кару за зраду.

 

4. Абзац другий статті 135 СК стосується ситуацій, коли

мати дитини відома, але померла до реєстрації народження

дитини, а також коли місце її перебування невідоме. У цих

випадках реєстрація народження дитини здійснюється за за-

явою родичів матері чи інших осіб.

 

5. Якщо невідомі мати та батько дитини, запис про них

(прізвище, ім\’я та по батькові) проводиться відповідно до

рішення органу опіки та піклування. За статтею 163 КпШС

такий запис проводився за заявою адміністрації
лікувального

закладу, в якому народилася дитина.

 

Норма частини другої статті 135 СК вигідно вирізняється,

оскільки є підстави вважати, що орган опіки та піклування

зможе більш виважено підійти до вирішення цього питання.

 

Спільність прізвищ осіб, записаних матір\’ю, батьком дити-

ни, створює видимість шлюбу. Ця обставина матиме для

дитини-сироти неабияке значення як оберіг від докорів та

зітхань.