Науково-практичний коментар до ст. 142 Сімейного кодексу України

Стаття 142. Рівність прав та обов\’язків дітей щодо
батьків

1. Діти мають рівні права та обов\’язки щодо батьків, не-

залежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між

собою.

1. Правовий зв\’язок між дитиною та матір\’ю і батьком

виникає на підставі відповідного запису у Книзі
реєстрації

народжень та підтверджується свідоцтвом про народження,

незалежно від наявності шлюбу між батьками. Тому кожна

дитина, у свідоцтві про народження якої матір\’ю та
батьком

записані реальні особи, має щодо них рівні права та рівні
обо-

в\’язки.

Однак мати рівні права на сторінках закону та реальне

рівне право у житті – це не завжди одне і те саме. Якщо
особа

визнала своє батьківство добровільно, можна ще
сподіватися,

що дитина одержуватиме від батька любов, опіку,
виховання.

Якщо ж батьківство було визнане судом, тобто всупереч во-

лі, шанси у дитини здійснити свої природні права на
батьків-

ську ласку, любов, турботу, виховання дуже малі. Такі
бать-

ки свої обов\’язки щодо дитини обмежують лише сплатою

аліментів, і то здебільшого не добровільно, а на підставі
рі-

шення суду.

Тому у разі народження дитини матір\’ю, яка не перебувала

у шлюбі, ця дитина майже завжди почуватиме себе скривдже-

ною на тлі інших дітей, які мають батька не лише як запис
в

документі: її нікому взяти на руки, нікому захистити, їй

ніким гордитися.

2. Після досягнення повноліття обов\’язок дочки, сина пік-

луватися про матір, батька також не пов\’язується із
наявніс-

тю шлюбу між ними. У зв\’язку з цим відсутність шлюбу вза-

галі чи розірвання шлюбу між батьками не впливають на об-

сяг обов\’язків дітей.

Однак батькам, які у свій час відцуралися дитини, як пра-

вило, годі сподіватися, що у разі досягнення пенсійного
віку

недолюблена ними дитина буде піклуватися про них належ-

ним чином. Тому і для них право на піклування від дітей
мо-

же так само залишитися \”паперовим\” правом.