Науково-практичний коментар до ст. 144 Сімейного кодексу України

Стаття 144. Обов\’язок батьків зареєструвати народження
ди-

тини в державному органі реєстрації актів ци-

вільного стану

 

1. Батьки зобов\’язані невідкладно, але не пізніше одно-

го місяця від дня народження дитини, зареєструвати наро-

дження дитини в державному органі реєстрації актів ци-

вільного стану.

 

Невиконання цього обов\’язку є підставою для покла-

дення на них відповідальності, встановленої законом.

 

2. У разі смерті батьків або неможливості для них з ін-

ших причин зареєструвати народження дитини реєстрація

провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноважено-

го представника закладу охорони здоров\’я, в якому наро-

дилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

 

3. Реєстрація народження дитини провадиться держав-

ним органом реєстрації актів цивільного стану з одночас-

ним визначенням її походження та присвоєнням прізвища,

імені та по батькові.

 

4. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоц-

твом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Мі-

ністрів України.

 

1. Насамперед слід звернути увагу на те, що реєструється

не дитина, а народження дитини.

 

Народження дитини є актом цивільного стану, який вва-

жається здійсненим у момент появи дитини на світ. Конвен-

ція про права дитини (стаття 7) зобов\’язує батьків
зареєстру-

вати дитину \”зразу ж після народження\”. Незважаючи на це,

стаття 164 КпШС зобов\’язувала провести таку реєстрацію

протягом трьох місяців, що вважалося антиконвенційним.

 

У першій редакції статті 144 СК було відтворено норму
Кон-

венції про права дитини, однак в процесі подальшої
роботи,

за наполяганням Головного юридичного управління Апарату

Верховної Ради України, було зроблено уточнення: \”але не

пізніше одного місяця\”.

 

Терміну \”невідкладно\” відповідає за змістом слово \”якнай-

швидше\”. Отже, дитину слід зареєструвати відразу, як
тільки

буде для цього можливість.

 

Місячний строк – специфічний правовий орієнтир, який,

підсилений можливістю адміністративної відповідальності,

буде стимулювати батьків до належного виконання ними цьо-

го обов\’язку.

 

2. У частині другій статті 144 СК наведений перелік осіб,

які можуть подати заяву про реєстрацію народження дитини,

якщо цього не можуть зробити батьки дитини.

 

3. Реєстрація народження дитини – складний за значен-

ням правовий акт. Реєстрація засвідчує походження дитини

шляхом зазначення імені матері та батька дитини та інди-

відуалізує дитину шляхом присвоєння їй прізвища (родового

імені), по батькові (батьківського імені) та власного
імені.

 

4. Свідоцтво про народження – важливий документ, який

засвідчує походження дитини. І в цьому його
правопідтверд-

жуюче значення.

 

Свідоцтво про народження індивідуалізує людину. І в цьо-

му його правовстановлююче значення.