Науково-практичний коментар до ст. 151 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 151 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 151 Сімейного кодексу України

Стаття 151. Права батьків щодо виховання
дитини

 

1. Батьки мають переважне право перед
іншими особа-

ми на особисте виховання дитини.

 

2. Батьки мають право залучати до виховання
дитини

інших осіб, передавати її на виховання
фізичним та юри-

дичним особам.

 

3. Батьки мають право обирати форми та
методи вихо-

вання, крім тих, які суперечать закону,
моральним заса-

дам суспільства.

 

1. Як записано у статті 5 Хартії прав
сім\’ї, представленої

Апостольським Престолом 22 жовтня 1983 р., \”оскільки бать-

ки дали життя своїм дітям, вони мають
первинне і невід\’ємне

право виховувати їх; отже, їх слід вважати
первинними і го-

ловними вихователями власних дітей\”.
Правила статті 151 СК

повністю узгоджені із таким визначенням
місця матері, бать-

ка у процесі виховання дитини.

 

2. Права батьків щодо виховання дитини
розцінюються як

засіб виконання ними своїх обов\’язків щодо
неї. Тому права

батьків виведені на друге місце – після
обов\’язків.

 

Право на особисте виховання дитини дає
можливість мате-

рі, батькові бути нерозлучно з нею. Так,
якщо мати, з якою

жила дитина, померла, батько має право
забрати її до себе,

оскільки його право \”тримати\” дитину біля
себе переважає

право на дитину баби чи діда. Переважне
право батьків на

особисте виховання дитини означає й те, що
лінія батьківсь-

кого виховання має бути головною. З огляду
на це, дід, баба,

інші особи мають враховувати, що їхня
виховна спрямова-

ність повинна узгоджуватись або хоча би не
суперечити тому

вихованню, яке дитині дають батьки.

 

3. У сучасних умовах виховання дитини лише
батьками не-

можливе. Телевізійні, радіопрограми,
газети, соціальне ото-

чення впливають на виховання дитини поза
волею батьків.

Відповідно до статті 5 Хартії прав сім\’ї,
сім\’я має право адек-

ватно захищатися, особливо зважаючи на її
наймолодших

членів, від негативних наслідків та
зловживань з боку засобів

масової інформації.

 

У вихованні дитини вагому участь беруть
дитячі садки,

школи. Правові відносини між ними та
батьками можуть трак-

туватися як договірні, а це означає, що
батьки мають реальну

можливість впливати на процес виховання
дитини.

 

4. За статтею 35 Конституції України кожен
має право на

свободу віросповідання.

 

Релігійне виховання дітей, пропагування
серед шкільної

молоді основ християнської моралі (знати
які не зашкодить і

нехристиянам) набуває особливого значення.

 

Сім\’я має право відкрито визнавати і
пропагувати віру в

Бога, брати разом з дітьми участь у
публічному культі Бого-

почитання і у вільно обраних програмах
релігійного навчан-

ня, виховувати дітей відповідно до своїх
релігійних переко-

нань.

 

5. Батьки мають право вибору щодо форм і
методів вихо-

вання, але кожен прояв свободи має грунтуватися на твердо-

му знанні предмета. Брак у батьків
педагогічних та психо-

логічних знань є причиною помилок у
вихованні дитини,

соціальні наслідки яких важко
спрогнозувати. При цьому об-

рані батьками форми та методи виховання не
повинні супере-

чити статті 150 цього Кодексу.

 

Слід окремо звернути увагу на лихослів\’я у
спілкуванні з

дітьми (і не лише з ними), яке міцно
увійшло у життя і часто

є основним методом виховання. Нам слід
очистити замулені

джерела української національної традиції,
основу якої ста-

новила повага до кожної людини, і
насамперед дитини.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code