Науково-практичний коментар до ст. 164 Сімейного кодексу України

Стаття 164. Підстави позбавлення
батьківських прав

 

1. Мати, батько можуть бути позбавлені
судом батьків-

ських прав, якщо вона, він:

 

1) не забрали дитину з пологового будинку
або з іншого

закладу охорони здоров\’я без поважної
причини і протя-

гом шести місяців не виявляли щодо неї
батьківського пік-

лування;

 

2) ухиляються від виконання своїх
обов\’язків по вихо-

ванню дитини;

 

3) жорстоко поводяться з дитиною;

 

4) є хронічними алкоголіками або
наркоманами;

 

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації
дитини,

примушують її до жебракування та
бродяжництва;

 

6) засуджені за вчинення умисного злочину
щодо дитини.

 

2. Мати, батько можуть бути позбавлені
батьківських

прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4
і 5 частини пер-

шої цієї статті, лише у разі досягнення
ними повноліття.

 

3. Мати, батько можуть бути позбавлені
батьківських

прав щодо усіх своїх дітей або когось із
них.

 

4. Якщо суд при розгляді справи про
позбавлення бать-

ківських прав виявить у діях батьків або
одного з них оз-

наки злочину, він порушує кримінальну
справу.

 

1. Стаття 164 СК передбачає позбавлення
батьківських

прав, а не батьківства, як іноді можна
почути. Батьківство

випливає із кровного споріднення, а тому ні
відібрати, ні по-

збавити його неможливо.

 

Підстави для позбавлення батьківських прав
подані вичерп-

но, хоча і з використанням понять \”жорстоко\”, \”ухиля-

ються\”, які належить оцінити суду. Тому
жодні інші обстави-

ни, наприклад, ухилення матері чи батька
від утримання ди-

тини, не можуть призвести до позбавлення
батьківських

прав.

 

Позбавлення батьківських прав – це
насамперед спосіб за-

хисту прав та інтересів дитини. Тому у
кожному випадку тре-

ба виявити і оцінити позитивний результат у
долі дитини,

який має настати. Якщо такий результат не
передбачається,

наприклад, якщо дитина є психічнохворою або
інвалідом і не-

має надії на її усиновлення, позбавлення
батьківських прав

не дасть дитині полегшення.

 

Оскільки батьківські права тривають до
повноліття дити-

ни, позбавлення батьківських прав після його
настання закон

не допускає.

 

Позбавлення батьківських прав – це водночас
і санкція за

протиправну винну поведінку матері або
батька, яку можна

вважати юридичною відповідальністю.

 

На відміну від статті 70 КпШС, яка
допускала позбавлення

батьківських прав й неповнолітніх батьків,
за статтею 164 СК

позбавлення батьківських прав неповнолітніх
батьків можли-

ве лише у двох випадках, визначених
пунктами 1 та 3 части-

ни першої статті 164 СК. У всіх інших
випадках батьківських

прав може бути позбавлена лише повнолітня
особа.

 

2. Кримінальний кодекс УРСР (стаття 38)
передбачав поз-

бавлення батьківських прав як вид
додаткового покарання

до особи, яка вчинила злочин. Відповідно до
цього особа мог-

ла бути позбавлена батьківських прав і в
кримінальному про-

цесі.

 

Кримінальний кодекс України виключив
позбавлення ба-

тьківських прав з числа кримінальних
покарань, у зв\’язку з

цим позбавлення батьківських прав можливе
лише в цивіль-

ному процесі.

 

3. Відповідно до статті 143 СК батьки
зобов\’язані забрати

дитину з пологового або іншого лікувального
закладу. Неви-

конання цього обов\’язку, а також нехтування
своїми обов\’яз-

ками щодо дитини протягом шести місяців є
однією з підстав

для позбавлення батьківських прав.

 

4. Ухилення від виконання юридичного
обов\’язку – зав-

жди акт свідомої поведінки, оскільки особа
має реальну мож-

ливість виконати його, але не вчиняє
відповідних дій. Так,

батько вважатиметься таким, що ухиляється
від обов\’язку по

вихованню дитини, якщо він ні усно, ні письмово
не спілку-

ється з нею, не проявляє про неї
щонайменшої батьківської

турботи, хоча має таку можливість. \”Мені
моя друга дружина

заборонила зустрічатися з сином, не буду ж
я ставити під за-

грозу свою нову сім\’ю. Я сплачую аліменти і
цього досить\”, –

такі слова вдалося якось почути.

 

Незважаючи на такий терор з боку другої
дружини, пове-

дінка батька засвідчує, що він ухиляється
від виховання ди-

тини.

 

П. сама виховувала сина, часто працюючи по
дві зміни, аби

мати щонайменшу можливість для створення
синові Р. умов

для навчання, займання спортом.

 

Познайомившись випадково з особою, яка мала
суди-

мість, Р. був поступово залучений до
злочинної діяльності,

неодноразово брав участь у розбійних
нападах.

 

У позові прокурора про позбавлення П.
батьківських прав

було відмовлено.

 

Педагогічна помилка П. очевидна, вона
віддала перевагу

задоволенню матеріальних потреб сина, не
залишивши часу

та сил для опіки над духовним його
становленням.

 

Позбавлення батьківських прав неможливе,
якщо мати чи

батько, незважаючи на усі їхні старання, не
змогли забезпе-

чити дитині належного виховання.

 

5. Жорстока поведінка щодо дитини може мати
різні проя-

ви: тілесне покарання, мордування голодом,
психічне насиль-

ство, споювання алкоголем, втягування до
вживання нарко-

тичних засобів тощо.

 

З метою помсти дружині, яка оголосила про
намір розірвати

шлюб, чоловік викинув чотирирічну дитину з
вікна, але вона

чудом не постраждала. За рішенням суду він
був позбавле-

ний батьківських прав і засуджений за вчинення
злочину.

 

6. До позбавлення батьківських прав може
призвести сам

факт хронічного алкоголізму або наркоманії.
Однак ця обста-

вина існує, як правило, сукупно з іншими
підставами для по-

збавлення батьківських прав.

 

7. Конвенція про права дитини у статтях 32,
34, 36 заборо-

няє економічну, сексуальну та інші види
експлуатації дити-

ни, які завдають шкоду будь-якому аспекту
добробуту дити-

ни. Про експлуатацію дитини може йти мова у
разі залучення

її до непосильної праці, заняття
проституцією чи злочинною

діяльністю. Одним із видів експлуатації
дитини є примушу-

вання її до жебракування.

 

8. Якщо мати, батько страждають на душевну
хворобу та у

зв\’язку з цим визнані недієздатними, вони
не можуть бути

позбавлені батьківських прав. Захист дитини
у цій ситуації

може відбутися за допомогою інших правових
засобів, зокре-

ма відібрання дитини від батьків без
позбавлення їх батьків-

ських прав (стаття 170 СК).

 

9. Батьківських прав, як не дивно,
позбавляються здебіль-

шого матері, головним чином ті, які народили
дитину не у

шлюбі і зловживають алкоголем.

 

10. Мати, батько можуть бути позбавлені
батьківських

прав лише щодо тих дітей, стосовно яких
ними була вчинена

протиправна поведінка, тобто необов\’язково
щодо всіх.

 

11. Коментована стаття не вимагає попереднього
застосу-

вання до винуватих матері, батька заходів
попереднього, досу-

дового впливу (накладання адміністративної
відповідальності,

розгляд їхньої поведінки органом опіки та
піклування, вихов-

ний вплив з боку дільничного уповноваженого
міліції тощо).

 

Водночас невжиття до батьків таких заходів
може бути

підставою для відмови в позові у разі
каяття матері чи батька.

 

12. Суду не заборонено відкласти розгляд
справи на певний

час для з\’ясування, наскільки після каяття
змінилася пове-

дінка того, до кого пред\’явлено позов про
позбавлення бать-

ківських прав.

 

Виправдала себе практика судових
попереджень: суд від-

мовляє в позові, попереджуючи відповідача,
що у разі продов-

ження протиправної поведінки він буде
позбавлений батьків-

ських прав, і дитина буде відібрана від
нього. Проте таке по-

передження можливе, якщо залишення дитини з
батьком,

матір\’ю не становить реальної небезпеки для
її життя та здо-

ров\’я.