Науково-практичний коментар до ст. 174 Сімейного кодексу України

Стаття 174. Право власності дитини на
майно, призначене

для її розвитку, навчання та виховання

1. Майно, придбане батьками або одним із
них для за-

безпечення розвитку, навчання та виховання
дитини

(одяг, інші речі особистого вжитку,
іграшки, книги, музич-

ні інструменти, спортивне обладнання тощо),
є власністю

дитини.

1. Відповідно до частини другої статті 150
СК, батьки зобо-

в\’язані піклуватися про здоров\’я дитини, її
фізичний, духов-

ний та моральний розвиток.

Для виконання цього обов\’язку батьки
забезпечують дити-

ну одягом, книгами, спортивним інвентарем,
канцелярським

приладдям тощо.

Хто є власником цього майна? Відповіді на
це питання у

законі не було. У Переліку видів майна
громадян, на яке не

може бути звернене стягнення по виконавчих
документах (до-

даток № 1 до Цивільного процесуального
кодексу України

1963 р.) таким майном названо \”всі дитячі
речі\”. Аналогічна

норма включена була до Закону України \”Про
виконавче про-

вадження\”. Однак у жодному з цих
нормативних актів дитя-

чі речі не були названі власністю дитини.

2. Виконуючи свої обов\’язки щодо дитини,
батьки постійно

купують для дитини речі, необхідні для її
духовного і фізич-

ного розвитку.

Стаття 174 СК вперше законодавче
проголосила: все те

майно, яке придбане дитині для
індивідуального користуван-

ня, є її власністю. Юридичним фактом, який
зумовлює виник-

нення у дитини права власності, є передача
певної речі у її

користування.

3. Якщо в сім\’ї є кілька дітей, то окремі
речі, призначені

для їх духовного чи фізичного розвитку,
можуть бути їхньою

спільною власністю (наприклад, піаніно,
спортивний велоси-

пед чи комп\’ютер).

4. Якщо певна річ подарована дитині на день
народження

чи з іншої нагоди, право власності дитини
на неї є незапереч-

ним, як таке, що виникло на підставі
договору дарування.

5. Якщо мати продає дитячий візок чи одяг,
з якого вирос-

ла дитина, вона діє не як власник, а як
законний представник

дитини – власника речі.

6. Норма статті 174 СК є проявом поваги до
дитини. Вона

сприятиме вихованню у дитини почуття
власника, шанобли-

вого ставлення до всього того, що є
результатом праці матері

та батька.

7. Норма статті 174 СК матиме вагоме
значення при поділі

майна подружжя: на те, що є власністю
дитини, ніхто з них

претендувати не має права.