Науково-практичний коментар до ст. 179 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 179 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 179 Сімейного кодексу України

Стаття 179. Право власності на аліменти,
одержані на дитину

 

1. Аліменти, одержані на дитину, є
власністю того з ба-

тьків, на ім\’я кого вони виплачуються, і
мають використо-

вуватися за цільовим призначенням.

 

Неповнолітня дитина має право брати участь
у розпоря-

дженні аліментами, які одержані для її
утримання.

 

2. У разі смерті того з батьків, з ким
проживала дитина,

аліменти є власністю дитини.

 

Опікун розпоряджається аліментами, які
одержані для

утримання малолітньої дитини.

 

Неповнолітня дитина має право на самостійне
одержан-

ня аліментів та розпоряджання ними
відповідно до Ци-

вільного кодексу України.

 

1. У статті 179 СК вперше законодавче
врегульовано пи-

тання права власності на аліменти, одержані
на дитину.

 

Один з батьків, найчастіше мати, яка
пред\’явила позовну

заяву про стягнення аліментів на дитину, є
не лише законним

представником дитини, а й має власний
матеріально-право-

вий інтерес. Саме ця обставина відіграла
основну роль при ви-

значенні власника аліментів.

 

Аліменти – кошти особливого призначення, а
тому їх на-

лежить використовувати для забезпечення
потреб дитини. У

сучасних умовах, коли нерідко основним або
єдиним грошо-

вим надходженням сім\’ї є аліменти на
дитину, добитися

цільового використання їх надзвичайно
важко. Стаття 136

СК передбачає контроль органу опіки та
піклування за цільо-

вим витрачанням аліментів.

 

2. Відповідно до частини першої статті 171
СК дитина має

право на те, щоб бути вислуханою матір\’ю,
батьком з питань,

які стосуються її особисто. Таким питанням
може бути, на-

приклад, вид потреби, на яку слід витратити
аліменти.

 

Дитина, якій виповнилося чотирнадцять
років, має право

брати участь у розпорядженні аліментами. Це
значить, що

той з батьків, хто одержує аліменти,
зобов\’язаний залучати її

до участі у розподілі цих коштів.

 

3. Норма частини другої статті 179 СК
поширюється на ви-

падки, коли той з батьків, на ім\’я якого
надходили аліменти,

помер.

 

Якщо після цього дитина не переїхала до
батька (матері),

який виплачував аліменти, виконання рішення
суду продов-

жуватиметься, але вже на користь іншого
родича цієї дитини,

наприклад, баби, діда чи опікуна. У цьому
разі з\’являється

новий власник аліментів – сама дитина,
незалежно від її

віку.

 

Якщо дитині не виповнилося чотирнадцяти
років, алімен-

тами розпоряджається баба, дід або опікун,
із дотриманням

норм статей 171 та 186 СК.

 

Дитина-сирота, якій виповнилося
чотирнадцять років, має

неповну цивільну дієздатність, тому може
сама одержувати

аліменти і розпоряджатися ними.